Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші кроки з осушування боліт, лісів, сінокосів, пасовищ.
Своєрідною історичною пам'яткою на Волині є нині діючий Турський канал і Турська осушувальна система, якій близько 150 років. Дбали на Волині про меліорацію й за часів Польщі, а потім - Союзу. У 1965 році розпочались інтенсивні роботи по створенню цілісного організму - меліоративної мережі Волині, протяжність каналів якої нині становить 18,5 тисячі кілометрів. Ось нинішня меліоративна статистика: в області 416,6 тисячі гектарів осушених земель, з яких 346,7 тисячі гектарів - сільгоспугіддя. Гончарним дренажем осушено 236,6 тисячі гектарів. На площі 157,1 тисячі гектарів побудовані осушувальні системи з двостороннім регулюванням водно-повітряного режиму. Польдерні системи займають площу 47,9 тисячі гектарів. Для відкачування води з польдерних систем, заповнення водосховищ побудовано 52 насосні станції. Балансова вартість меліоративних фондів становить 1 мільярд 36 мільйонів гривень, в тому числі внутрігосподарської - 787,3 мільйона гривень. Експлуатацію меліоративних систем в області здійснюють сім управлінь осушувальних системи.
Багаторічна практика використання осушуваних земель показує, що меліорація сприяла зростанню врожайності та валового збору сільськогосподарської продукції, зміцненню економіки господарств та позитивним соціально-економічним перетворенням. Однак за останні роки відбулись істотні зміни в умовах сільськогосподарського використання меліорованих земель. Складне економічне становище, нестача оборотних коштів і матеріальних ресурсів призвели до зниження уваги на цю галузь аграрного виробництва: зменшились обсяги ремонтних та експлуатаційних робіт на осушувальних мережах, заходів по створенню умов оптимізації водно-повітряного режиму, підвищення родючості меліорованих земель.
У сільськогосподарському виробництві області знаходиться понад 416 тис. га осушуваних угідь з великим ґрунтовим різноманіттям, яке за своїми агрохімічними та агрофізичними властивостями, ступенем зволоження і розкладу органічної речовини створює абсолютно різні умови вирощування сільськогосподарських культур. Все це потребує диференційованого підходу до оптимізації технологічних параметрів основних ланок меліоративного землеробства: сівозмін, обробітку ґрунту, агромеліоративних заходів, систем удобрення культур та способів регулювання водно-повітряного режиму. Неузгодженість, а іноді й несумісність окремих з них створює дисгармонію між техніко-технологічним навантаженням на ґрунт, його агроекологічним станом та продуктивністю сільськогосподарських культур.
Актуальність даної роботи пояснюється тим, що осушення і подальше використання надмірно зволожених земель призводить до сталих змін в природних процесах, які мають різне спрямування. В першу чергу, це зміни в водообмінних і ґрунтотворних процесах, які супроводжуються кількісними та якісними перетвореннями стану водних і земельних ресурсів. Як наслідок відбуваються зміни в рослинному і тваринному світі, змінюються і мікрокліматичні характеристики. Також осушення земель призводить до перевитрат ресурсів та енергії, зниження родючості ґрунтів і врожайності, спричиняє значні екологічні збитки.
Сучасне меліоративне землеробство передбачає впровадження у виробництво комплексних заходів, спрямованих на вирівнювання та підвищення родючості осушуваних земель з врахуванням конкретних ґрунтових і кліматичних умов, біологічних особливостей культур, способів регулювання водного і повітряного режимів, методів створення фітоценозів, що забезпечують екологічну рівновагу в природних агроландшафтах.
Найбільш фундаментальні дослідження в галузі осушуваних системи присвятили свої праці: Скрипник О.В., Рябцева Г.П., Тюленєв М.О., Янголь А.М., Проскура М.С., Дем’янчик Б.І., Загорулько А.М. та багато інших.
Об'єктом дослідження є Заболотівська осушувальна система в Ратнівському районі Волинської області.
Предметом дослідження закономірності, особливості та екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі.
Мета дослідження - обґрунтування екологічних наслідків проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області, зокрема на Заболотівській осушувальній системі.
Згідно з метою дослідження були визначені такі завдання:
) вивчити теоретико-методологічні основи дослідження меліорації земель;
2) розглянути поняття про меліорацію земель;
) проаналізувати основні види меліорації земель;
) дослідити конструктивні особливості меліоративних систем;
) проаналізувати ефективність меліорації землі;
) розглянути фізико-географічну характеристику Ратнівського району Волинської області;
) дослідити особливості функціонування Заболотівської осушувальної системи;
) дати оцінку еколого-меліоративного стану осушувальних земель;
) дослідити експлуатаційні роботи на осушувальній системі;
) розглянути проблеми та перспективи здійснення меліорації в Ратнівському районі;
) проаналізувати екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі Волинської області.
Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: діалектичного пізнання, конкретного і абстрактного, логічного та історичного, системного і порівняльного аналізу та статистичних порівнянь.
Інформаційною базою дипломної роботи є нормативно-правові документи, статистичні збірники, щорічники, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і матеріали Заболотівської осушувальної системи Ратнівського району.
Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту і включає 3 додатки на 3 сторінках, список використаних джерел із 50 найменувань на 4 сторінках.
Результати дипломного дослідження можуть бути використані в ході подальших екологічних досліджень Ратнівського району волинської області.
- Загальне поняття про меліорацію земель
- Основні види меліорації земель
- Конструктивні особливості меліоративних систем
- Ефективність меліорації землі
- Рельєф та корисні копалини району
- Метеорологічні особливості району
- Поверхневі води
- Ґрунти
- Рослинний та тваринний світ району
- Розвиток меліорації на Ратнівщині
- Загальна характеристика Заболотівської осушувальної системи
- Оцінка еколого-меліоративного стану осушуваних земель Заболотівської осушувальної системи та питання їх ренатуралізації
- Експлуатаційні роботи на осушувальній системі
- Екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі
- Основні напрямки покращення меліоративних робіт на Ратнівщині
- Біологізація меліоративного землеробства - важливий чинник енергозберігаючих технологій на осушувальних землях
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні - проблеми раціонального використання природних ресу ...
Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел.
Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.