Конструктивні особливості меліоративних систем
Меліоративні системи повинні забезпечувати оптимальний для вирощуваних культур водно-повітряний режим ґрунту, сприятливі умови для комплексної механізації сільськогосподарських робіт, економне використання енергетичних і матеріальних ресурсів, бути надійними і довговічними і не справляти негативного впливу на навколишнє середовище Конструктивні особливості осушувально-зволожувальних систем визначаються, в першу чергу, призначенням системи, а також умовами (природно-географічними, технологічними).
Відповідно до умов Ратнівського району Волинської області тут побудовані переважно дренажні меліоративні системи з горизонтальним матеріальним дренажем. Дренаж відводить надлишкову воду, а також за сприятливих ґрунтових умов, вирівняного рельєфу місцевості - відіграє роль зволожувача. В заплавах річок Ратнівщини значні площі меліорованих земель займають польдерні меліоративні системи. Незначна частина меліоративних систем, в основному побудованих в 60 роки, мають відкриту регулюючу мережу у вигляді каналів. Тут, як правило, регулююча мережа доповнюється закритим кротовим дренажем, умови і технологія влаштування [6, 12].
Так, дренажна меліоративна система включає: осушувану територію, водоприймач, відкриті канали (магістральний, збірні, нагірні, ловчі), з гідротехнічними спорудами, а також закриту регулюючу мережу (дренаж).
Для відведення надлишкової вологи з окремих понижених перезволожених форм рельєфу влаштовані меліоративні системи з вибірковим осушенням.
Більшість осушувально-зволожувальних систем з попереджувальним шлюзуванням на Ратнівщині не тільки відводять надлишкову воду, а й затримують весняні, літні запаси вологи для використання и на додаткове зволоження рослин протягом вегетаційного періоду. Такі системи не мають річки чи водойми, як гарантованого джерела води, проте, облаштуванні регулюючими підпорними гідротехнічними спорудами для затримання продуктивних запасів води у весняний період та після випадання літніх дощів.
Осушувально-зволожувальні системи відводять надлишкову вологу за допомогою підземної регулюючої мережі, а додаткове зволоження здійснюється штучним дощуванням верхнього, найбільш активного, шару ґрунту. Ці системи є найбільш досконалі, маневрені для оптимізації водно-повітряного режиму ґрунту сільськогосподарських культур, але, водночас, і найбільш дорогими при будівництві і експлуатації. На землях з хвилястим рельєфом останнім часом побудовані осушувально-зволожувальні системи з регулюванням водного режиму автономними дренажними системами.
На Ратнівщині в заплавах, де поверхня землі завдяки рельєфу нижча від повеневих рівнів води в річках, а заболочені масиви підступають близько до населених пунктів, побудовані польдерні системи. Польдерні системи дозволяють забезпечувати оптимальний водно-повітряний режим і вирощувати сільськогосподарські культури з гарантованими врожаями, а в окремих випадках вони захищають населені пункти від затоплення. Такі системи найповніше забезпечують оптимальний водний режим активного шару ґрунту для сільськогосподарських культур [6, 13].
Характерними елементами польдерної меліоративної системи, на відміну від звичайних самопливних є наявність насосних станцій для відведення води (НС № 2) і дамб обвалування для захисту меліорованих земель від затоплення повеневими водами. На частині польдерних систем знайшов застосування дренаж без похилу і з похилом менше нормативного (і<0,002), який дозволяє підвищити їх технічний рівень і ефективність використання.
Цікаві статті з розділу
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...
Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля
Серед глобальних проблем сучасності одними з найбільш актуальних є
екологічні проблеми, які проникають в різні сфери суспільного життя та
визначають особливості стабільного розвитку кожної д ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.