Конструктивні особливості меліоративних систем
Меліоративні системи повинні забезпечувати оптимальний для вирощуваних культур водно-повітряний режим ґрунту, сприятливі умови для комплексної механізації сільськогосподарських робіт, економне використання енергетичних і матеріальних ресурсів, бути надійними і довговічними і не справляти негативного впливу на навколишнє середовище Конструктивні особливості осушувально-зволожувальних систем визначаються, в першу чергу, призначенням системи, а також умовами (природно-географічними, технологічними).
Відповідно до умов Ратнівського району Волинської області тут побудовані переважно дренажні меліоративні системи з горизонтальним матеріальним дренажем. Дренаж відводить надлишкову воду, а також за сприятливих ґрунтових умов, вирівняного рельєфу місцевості - відіграє роль зволожувача. В заплавах річок Ратнівщини значні площі меліорованих земель займають польдерні меліоративні системи. Незначна частина меліоративних систем, в основному побудованих в 60 роки, мають відкриту регулюючу мережу у вигляді каналів. Тут, як правило, регулююча мережа доповнюється закритим кротовим дренажем, умови і технологія влаштування [6, 12].
Так, дренажна меліоративна система включає: осушувану територію, водоприймач, відкриті канали (магістральний, збірні, нагірні, ловчі), з гідротехнічними спорудами, а також закриту регулюючу мережу (дренаж).
Для відведення надлишкової вологи з окремих понижених перезволожених форм рельєфу влаштовані меліоративні системи з вибірковим осушенням.
Більшість осушувально-зволожувальних систем з попереджувальним шлюзуванням на Ратнівщині не тільки відводять надлишкову воду, а й затримують весняні, літні запаси вологи для використання и на додаткове зволоження рослин протягом вегетаційного періоду. Такі системи не мають річки чи водойми, як гарантованого джерела води, проте, облаштуванні регулюючими підпорними гідротехнічними спорудами для затримання продуктивних запасів води у весняний період та після випадання літніх дощів.
Осушувально-зволожувальні системи відводять надлишкову вологу за допомогою підземної регулюючої мережі, а додаткове зволоження здійснюється штучним дощуванням верхнього, найбільш активного, шару ґрунту. Ці системи є найбільш досконалі, маневрені для оптимізації водно-повітряного режиму ґрунту сільськогосподарських культур, але, водночас, і найбільш дорогими при будівництві і експлуатації. На землях з хвилястим рельєфом останнім часом побудовані осушувально-зволожувальні системи з регулюванням водного режиму автономними дренажними системами.
На Ратнівщині в заплавах, де поверхня землі завдяки рельєфу нижча від повеневих рівнів води в річках, а заболочені масиви підступають близько до населених пунктів, побудовані польдерні системи. Польдерні системи дозволяють забезпечувати оптимальний водно-повітряний режим і вирощувати сільськогосподарські культури з гарантованими врожаями, а в окремих випадках вони захищають населені пункти від затоплення. Такі системи найповніше забезпечують оптимальний водний режим активного шару ґрунту для сільськогосподарських культур [6, 13].
Характерними елементами польдерної меліоративної системи, на відміну від звичайних самопливних є наявність насосних станцій для відведення води (НС № 2) і дамб обвалування для захисту меліорованих земель від затоплення повеневими водами. На частині польдерних систем знайшов застосування дренаж без похилу і з похилом менше нормативного (і<0,002), який дозволяє підвищити їх технічний рівень і ефективність використання.
Цікаві статті з розділу
Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності
взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом
географії, соціоекології та медицини, що в ...
Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової
спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього
середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...
Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання
енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для
споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини,
збільшення тривалості та поліпшен ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.