Екологія як один з чинників впливу на здоров'я людини
Сьогодні людство заселило всі придатні біотопи на планеті - всі континенти й усі наземні біоти. Тепер ми прагнемо розширити цю нішу: створюються проекти заселення Світового океану, на Північному полюсі роками працюють дрейфуючі станції, розростаються поселення в Антарктиді. Людина намагається заселити навіть відкритий Космос. У планетарному масштабі для виду homo sapiens уже не існує природних меж: річки, гори, океани, які десятками тисяч років слугували перешкодами для розселення інших видів, людина долає за лічені години й хвилини.
Хоч, як і десятки тисяч років тому, людина виступає або травоїдним, або м'ясоїдним консументом, її меню істотно змінилося. Протягом більшої частини своєї історії людство добувало майже 98% їжі за рахунок розведення менш як 40 видів рослин і 8 видів тварин. Проте лише за останні 50 років розпочато промислове розведення кількох десятків видів риб, введено в агрокультуру близько 250 видів рослин, розроблено технології промислового вирощування близько 50 видів морських макроскопічних водоростей, понад 10 видів їстівних грибів. Частка цих «нетрадиційних» об'єктів у раціоні людини вже перевищує 10% і продовжує зростати.
Отже, сучасна людина постійно розширює свою присутність і на Землі, і в космосі.. Та за все треба платити. І ми вже платимо…
Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери споживались і витрачались в максимально можливих обсягах. Людство вступило у XX ст. під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий підхід не міг не завершитись глобальною деградацією природного середовища земної кулі. Найчіткіше вона почала проступати як явище, що охопило всю планету, спочатку 70-х років. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікався давно (I ст. до н.е. Цицерон, X ст. Ібн Сіна - Авіценна). Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XX ст., коли окремі локальні екологічні лиха почали переростати в глобальну екологічну кризу. Понад чверть століття тому назад, у 1972 році Римський клуб опублікував тривожний прогноз розвитку людської цивілізації „Межі росту”, виконаний групою фахівців під керівництвом
Д. Медоуза, який передрікав небезпечну деградацію природного середовища. У другій половині XX ст. немало інших відомих вчених висловлювали стурбованість з приводу зростаючої загрози людству з боку наслідків стихійного науково-технічного прогресу. Однак усі ці застереження отримали мало заходів у відповідь - екологічна криза природного середовища посилювалась.
Сучасна екологічна криза має якісно іншу природу порівняно з усіма попередніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету і яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.
Темпи зміни параметрів біосфери, породжені цією екологічною кризою, виявились у сотні і тисячі разів вищими за темпи природної еволюції. Розпочалася загальна глобальна деградація природного середовища проживання.
За даними експертів ВООЗ, 80% захворювань людей зумовлені несприятливим станом навколишнього середовища і незадовільними умовами життя у промислових центрах.
Що ж сталося на Землі у наші часи? Як людина змінила своє довкілля? Підраховано, що у ХХ ст. збільшилися: швидкість зв’язку - у 100 млн. разів; швидкість записування інформації - в 1 млн. разів; вироблення енергії - в 1 тис разів; швидкість пересування - у 100 разів; вироблення товарів - в сотні разів. Для цього технічного прогресу знадобилося мільярди тон нафти, вугілля, різних видів руди, мільйони тон металу, сотні тисяч нових хімічних продуктів і багато іншого. Так виник і щороку зростав вплив речовин, чужорідних для самої людини, - ксенобіотиків.
Отже, всі види техногенної діяльності людини призвели до «цунамі» - гігантського хімічного та фізичного пресингу на усе живе на Землі.
Збільшилася кількість антропогенних катастроф. З’явилися не лише професійні захворювання, але й екологічна патологія та екологічні хвороби. Адаптаційні можливості людського організму значні, але не безмежні. Під впливом ксенобіотиків постійно відбуваються непомітні, невиражені зміни (порушення, перетворення, трансформації) в органах і тканинах, у структурах з високим метаболізмом, переходи до явної патології на молекулярному та клітинному рівнях, а згодом і на макрорівні. Прихована патології з часом стає явною.
- Взаємозв’язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини
- Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- Вплив забруднення навколишнього середовища
- Влив генотипу та середовища на фенотип людини
- Екологічно зумовлені хвороби
- Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання
- Захворюваність на екологічні хвороби в Україні
Цікаві статті з розділу
Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються.
Довгострокова стратегія охорони та збереж ...
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...