Розвиток меліорації на Ратнівщині
З давніх часів Ратнівщина була вкрита великими площами боліт, зокрема в долинах річок Прип'ять, Вижівка. Часто в дощові роки затоплювалися великі площі лук, полів. Перезволожений ґрунт не витримував кам'яних будівель, а поглинав їх, як це трапилося із Ратнівським замком.
Та здавна селянин здійснював свою примітивну меліорацію. Він, сіючи просо, городину, викопував на своїх землях глибокі, за коліно, борозни, якими відводилася вода у мокру пору. Біля самого Ратного відводили воду каналами, як свідчать писемні джерела, понад п'ятсот років тому. За сім років у XVIII столітті селяни насипали 70 тисяч ліктів гребель й викопали 65 тисяч ліктів ровів. Поблизу Заболоття у минулому столітті вручну копали канал, який увібрав в себе невелику річку Лючку. Одне з найбільших боліт тягнулося від озера Турське на схід і південь від Заболоття і займало долину тієї колишньої ріки. У цих місцях глибина торфових покладів сягає від 20-30 сантиметрів до 13 метрів і більше (урочище Хобіт) та становить в середньому 2-3 метри. Особливо великі болотяні масиви були в заплаві річки Прип'ять. У п'ятдесятих роках проводилося осушення земель шляхом копання з допомогою причіпних каналокопачів до тракторів "С-80" невеликих канав, глибиною всього понад один метр, які з часом замулювалися й не виконували своїх функцій - не відводили води із заболочених місць. Так, у районній газеті за 31 травня 1960 року писали, що старі осушувальні системи занедбані, розбиті худобою під час випасання, канали заросли чагарниками. Разом з тим сповіщалося, що розпочинається "великий похід за освоєння "поліської цілини" [6, 23].
Уже з 1961 року на Турській осушувальній системі, що розташовувалася на території селища Заболоття і с. Тур, розпочалися великомасштабні меліоративні роботи. Зокрема, здійснено відведення води з ґрунту й наступне двостороннє регулювання вологості. Особливу увагу надавали Турському каналу. Ця водна магістраль загальною довжиною 32,2 кілометра бере свій початок з Турського озера, де колись була невелика річка, і впадає в озеро Оріхове. Після поглиблення і розширення його глибина сягає 2,4 метра і ширина 16-18 метрів. Поперечний розріз здійснений з параболічними відкосами, що надає стійкості до руйнування.
На площах з торф'яним покровом споруджена дренажна сітка. Лише на відкритій сітці каналів збудовано 223 шлюзи-регулятори і 88 труб-переїздів. При проведенні цих робіт було збудовано 4 автодорожніх залізобетонних мости та ряд інших.
У1965 році здано в експлуатацію Видраницьку осушувальну систему (освоєно 1350 га), другу чергу Турської системи (освоєно 1100 га). У 1965 році введено в дію першу чергу Заболотівської осушувальної системи, освоєно 1685 га заболочених земель в колгоспі "Волинь". Особливого розмаху набрали в 1965 році меліоративні роботи в радгоспі "Ратнівський". У 1967 році розпочато будівництво другої черги Заболотівської та першої - Велимченської осушувальних систем.
1981 року здана в експлуатацію Залухівська осушувальна система площею 1164 га, у 1989 році - Щедрогірська площею 1974 га, Річицька площею 883 га та інші. Невелика річка Рита, перетворена меліораторами в звичайний канал, відділяє землі господарства в селі Гута від земель сусідньої держави - Республіки Білорусь.
Нині всього на території району є 49 тисяч гектарів меліорованих земель. Тут діє Верхньоприп'ятська меліоративна система. Протяжність всіх меліоративних каналів становить 2,2 тисячі кілометрів. Встановлено 932 гідрорегулятори, споруджено 110 кілометрів захисних дамб. В систему входять створені на базі озер Турське і Кортеліське водосховища, де зберігається понад 27,3 мільйона кубометрів води [18, 158].
Цікаві статті з розділу
Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...
Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних
змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють
природоохоронні території. Найважливішими ...
Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові
основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем".
В умовах зростаючого
антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...