Екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі

Для Ратнівського району Волинської області, на території якого - понад 49 тис. га меліорованих земель, надзвичайно важливим є вибір оптимального варіанту осушення чи реконструкції перезволожених болотяних масивів, а також дбайливе їх використання.

Меліорація дала можливості для розширення сільськогосподарських угідь, перетворила безплідні поліські землі у високопродуктивні масиви, розширила елементи інфраструктури виробничого й соціального призначення. Однак при односторонніх підходах у здійсненні меліоративного впливу на земельні угіддя, допущенні грубих помилок в експлуатації меліоративних систем та неправильному використанні площ, проведення меліорації часто зумовлює негативний вплив на природне середовище. Він виражається у порушенні водного режиму прилеглих староорних територій, тимчасовому затопленні окремих масивів, обмілінні рік, погіршенні умов росту лісів, посиленні вітрової ерозії, особливо на торфовищах, втраті або зниженні родючості ґрунту. Мебельный интернет магазин мебельные магазины в красноярске.

В умовах інтенсифікації використання земель суттєво змінився характер розвитку процесів ґрунтоутворення: з одного боку, ці процеси пішли в напрямі формування окультурених високо-родючих земель, а з другого боку - в напрямі деградації ґрунтового покриву (пересушення, ущільнення, посилення вітроерозійних процесів, надмірна мінералізація). Особливої уваги серед меліорованих земель заслуговують торфові масиви, які за своєю потенційною родючістю й продуктивністю можуть скласти конкуренцію чорноземам. Крім цього, торфовища відіграють важливу роль у регулюванні поверхневого стоку Сформуванні запасу підземних вод. Непомірне або невміле осушення їх призводить до серйозних порушень водного режиму і незворотних втрат потенційної родючості.

В осушених торфових ґрунтах дуже активно проходять процеси мінералізації, а тому важливим завданням при освоєнні цих масивів під сільськогосподарські культури є регулювання запасів органічної речовини, темпи її мінералізації шляхом двостороннього регулювання водно-повітряного режиму й вибором оптимальної структури посівних площ. Якщо ж процес інтенсивної мінералізації торфу не зупинити (відомо, що під просапними культурами протягом року мінералізується 6-7 т/га органічних речовин), то торфовища середньої потужності (1 м) мінералізуються через 50-60 років [8, 2].

Розрив між осушенням і освоєнням призводить до незворотної втрати азоту, надмірного пересушення верхнього, найбільш цінного шару торфу, що сприяє утворенню торфових пилових бур. Крім того, в результаті інтенсивної мінералізації органічної речовини утворені рухомі форми зольних елементів ґрунту виносяться за його межі.

Значна кількість меліорованих земель піддана ерозійним процесам (на піщаних, торфових, дерново-карбонатних ґрунтах). Під впливом осушувальної меліорації частина перезволожених земель різко змінила до гіршого свою структуру, скоротилась кількість місць зростання видів дикорослих рослин, суцільно знищено на великих площах лучно-болотні й болотні фітоценози, які більш доцільно використовувати для господарських цілей у незайманому стані, порушились віковічні водопійні стежки для диких звірів, зник корм для дичини.

Останнім часом через осушення різко скоротилася площа боліт. Виникає загроза повного їх знищення. Тому-то актуальною стає проблема охорони та збереження боліт як ланки природного ландшафту, невід’ємної частини біосфери.

Важливе еколого-економічне значення і стабілізуюча роль в біосфері болотних комплексів Ратнівщини змушують переглянути ставлення до цих природних утворень і їх народногосподарське використання.

На Волині 845 тисяч гектарів боліт і перезволожених земель. На сьогодні з них осушено 418 тисяч. З екологічної точки зору найбільш доцільно залишити неосушеними 25-30 процентів торф'яно-болотного фонду. У нас же нині залишилося його тільки 27,7 процента. Це заповідні території і неосушені болота. А меліораторами заплановано осушити ще 151 тисячу гектарів. Це призведе до попущення рівноваги в природі.

Цікаві статті з розділу

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття підприємства та обєднань, їх види та типи Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами Укра ...