Екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі

Для Ратнівського району Волинської області, на території якого - понад 49 тис. га меліорованих земель, надзвичайно важливим є вибір оптимального варіанту осушення чи реконструкції перезволожених болотяних масивів, а також дбайливе їх використання.

Меліорація дала можливості для розширення сільськогосподарських угідь, перетворила безплідні поліські землі у високопродуктивні масиви, розширила елементи інфраструктури виробничого й соціального призначення. Однак при односторонніх підходах у здійсненні меліоративного впливу на земельні угіддя, допущенні грубих помилок в експлуатації меліоративних систем та неправильному використанні площ, проведення меліорації часто зумовлює негативний вплив на природне середовище. Він виражається у порушенні водного режиму прилеглих староорних територій, тимчасовому затопленні окремих масивів, обмілінні рік, погіршенні умов росту лісів, посиленні вітрової ерозії, особливо на торфовищах, втраті або зниженні родючості ґрунту.

В умовах інтенсифікації використання земель суттєво змінився характер розвитку процесів ґрунтоутворення: з одного боку, ці процеси пішли в напрямі формування окультурених високо-родючих земель, а з другого боку - в напрямі деградації ґрунтового покриву (пересушення, ущільнення, посилення вітроерозійних процесів, надмірна мінералізація). Особливої уваги серед меліорованих земель заслуговують торфові масиви, які за своєю потенційною родючістю й продуктивністю можуть скласти конкуренцію чорноземам. Крім цього, торфовища відіграють важливу роль у регулюванні поверхневого стоку Сформуванні запасу підземних вод. Непомірне або невміле осушення їх призводить до серйозних порушень водного режиму і незворотних втрат потенційної родючості.

В осушених торфових ґрунтах дуже активно проходять процеси мінералізації, а тому важливим завданням при освоєнні цих масивів під сільськогосподарські культури є регулювання запасів органічної речовини, темпи її мінералізації шляхом двостороннього регулювання водно-повітряного режиму й вибором оптимальної структури посівних площ. Якщо ж процес інтенсивної мінералізації торфу не зупинити (відомо, що під просапними культурами протягом року мінералізується 6-7 т/га органічних речовин), то торфовища середньої потужності (1 м) мінералізуються через 50-60 років [8, 2].

Розрив між осушенням і освоєнням призводить до незворотної втрати азоту, надмірного пересушення верхнього, найбільш цінного шару торфу, що сприяє утворенню торфових пилових бур. Крім того, в результаті інтенсивної мінералізації органічної речовини утворені рухомі форми зольних елементів ґрунту виносяться за його межі.

Значна кількість меліорованих земель піддана ерозійним процесам (на піщаних, торфових, дерново-карбонатних ґрунтах). Під впливом осушувальної меліорації частина перезволожених земель різко змінила до гіршого свою структуру, скоротилась кількість місць зростання видів дикорослих рослин, суцільно знищено на великих площах лучно-болотні й болотні фітоценози, які більш доцільно використовувати для господарських цілей у незайманому стані, порушились віковічні водопійні стежки для диких звірів, зник корм для дичини.

Останнім часом через осушення різко скоротилася площа боліт. Виникає загроза повного їх знищення. Тому-то актуальною стає проблема охорони та збереження боліт як ланки природного ландшафту, невід’ємної частини біосфери.

Важливе еколого-економічне значення і стабілізуюча роль в біосфері болотних комплексів Ратнівщини змушують переглянути ставлення до цих природних утворень і їх народногосподарське використання.

На Волині 845 тисяч гектарів боліт і перезволожених земель. На сьогодні з них осушено 418 тисяч. З екологічної точки зору найбільш доцільно залишити неосушеними 25-30 процентів торф'яно-болотного фонду. У нас же нині залишилося його тільки 27,7 процента. Це заповідні території і неосушені болота. А меліораторами заплановано осушити ще 151 тисячу гектарів. Це призведе до попущення рівноваги в природі.

Цікаві статті з розділу

Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Проблеми забруднення атмосфери та знищення озонового шару
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, ...