Основні види меліорації земель
Залежно від сфери природокористування і галузі господарства розрізняють сільськогосподарську, лісогосподарську, рибогосподарську, гірничу, промислово-будівельну, житлово-будівельну, транспортну, комунально-господарську, санітарно-оздоровчу, рекреаційну, ландшафтно-захисну меліорації. На Україні найширше здійснюють сільськогосподарська меліорація, основне завдання якої - істотне поліпшення несприятливих ґрунтових, гідрологічних, агрокліматичних та інших умов сільськогосподарського природокористування.
За природо-регулюючою функцією виділяють водорегулюючий (гідромеліоративний), земленалагоджувальний, хімікорегулюючий, кліматологічний, снігорегулюючий, біоторегулюючий та рекультиваційний класи меліорації [12, 345].
За технологією і технічними засобами меліорацію поділяють на гідротехнічну, хімічну, агротехнічну, біологічну, фізико-механічну та інші. Меліорацію розрізняють також за іншими ознаками - об'єктами меліорації, масштабами, тривалістю проведення, напруженістю, складністю, діапазоном функції тощо.
Зрошення має найбільше значення в посушливих та лісостепових зонах України. У Степу зосереджена майже половина орних земель і вирощується близько 50 % зерна, виробляється 40 % молока, 30 % м'яса. Ґрунти тут родючі, багато тепла і тривалий безморозний період, а вологи часто не вистачає, до того ж через кожні три-чотири роки бувають посухи. Зрошення дає змогу в посушливих районах країни в два-три і більше разів підвищити врожайність польових та овочевих культур.
Джерелами зрошувальної води є річки, озера, ставки, артезіанські колодязі, а також слабкозасолені стічні води. Для зрошення використовують тільки прісні води або слабкозасолені із вмістом солей не більше як 2 г/л.
Способи зрошення - дощування (дощувальними каналами при самопливному зрошенні або при подачі води насосами).
Одержання високих урожаїв і підвищення родючості ґрунту на зрошуваних ділянках можливі лише за умов правильної експлуатації зрошувальної системи, яка передбачає як суворе дотримання водного ре- жиму, так і високий рівень агротехніки (введення правильних сівозмін, запровадження системи удобрень, Обробітку ґрунту та ін.). При неправильному зрошенні можна замість очікуваних позитивних змін мати протилежні результати. Так, у разі надмірного зволоження ґрунтові води можуть піднятися настільки, що відбуватиметься заболочення або засолення ґрунту. Зайва вода, що просочилась, розчиняє солі в глибших шарах ґрунту. Після підсихання поверхні ґрунту вона починає підніматись знову дуже тонкими ґрунтовими ходами (капілярами). З поверхні ґрунту вода інтенсивно випаровується і залишається сіль, винесена з його нижчих шарів. Так відбувається засолення земель, особливо тих, де ґрунтові води знаходяться на невеликій глибині. Поліпшення засолених ґрунтів часто обходиться набагато дорожче, ніж будівництво зрошувальної системи, і пов'язане з великими труднощами. Ось чому з самого початку експлуатації зрошуваної ділянки потрібно суворо дотримуватись усіх заходів, які запобігають засоленню.
Осушувальна меліорація. В Україні площа заболочених ґрунтів становить близько 5 млн. гектарів. Заболоченими вважають зволожені ділянки без торфу або якщо шар торфу менший, ніж 30 см. Вони розташовані головним чином на Поліссі. Болота - надмірно перезволожені ділянки, вкриті шаром торфу завтовшки 30 см і більше. Розрізняють низинні, верхові та перехідні болота. З них осушенню в першу чергу підлягають низинні болота, розміщені в заплавах річок. Ґрунти низинних боліт родючі і після осушення їх використовують для вирощування високих урожаїв кормових, овочевих, технічних та зернових культур. На верхових болотах добувають торф, який використовують для удобрення [39, 89].
Цікаві статті з розділу
Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність
України є її національним багатством. Особливості географічного положення
України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її
території багатої рослин ...
Атомна енергетика та її вплив на довкілля
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана
з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне
суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підси ...
Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті,
потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного
середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.