Метеорологічні особливості району

Характерні для Ратнівської землі метеорологічні особливості. Так, багаторічними дослідженнями зафіксований максимум температури + 39°С, абсолютний мінімум -37°С. У районі дуже холодною була зима 1962-1963 років. Середня температура в грудні-лютому складала 9,6 градуса морозу, що майже втричі перевищувала середню (-3,8°С) температуру за останні чотири десятиріччя. В окремі дні фіксували морози -32°С. Безморозний період у повітрі в середньому триває понад 160 днів. Буває до 30 днів з грозою. Найбільше грозових днів в третій декаді травня.

Велика кількість вологих днів на Ратнівщині припадає на жовтень. Початок літа, тобто, коли середньодобові температури перевищують 15°С, відносять на 23-25 травня. В природі осінь визначають з часу пожовтіння берези, десь з 6-10 вересня. Збільшення кількості днів з температурою повітря в 0°С й нижче характеризує передзимовий відрізок осіннього періоду, який в середньому починається з 20-23 листопада. Пересічна температура січня -4,9°С, липня +18,2°С. Період з температурою понад +10°С становить 155 днів. Опадів - 549 мм у рік. Середня висота снігового покрову - 12-14 см [18, 136].

Гідрологічні дослідження засвідчили середню дату льодоставу на річці Прип'ять 10-16 грудня, річці Вижівка - 3 грудня. Початок льодоходу в середньому розпочинається 16-20 березня.

Так, взимку 1974/ 1975 років не було льодоставу на всіх річках краю. Взагалі 1974 рік ввійшов в історію, як дуже "мокрий". Великий річний стік відзначався в 1924, 1940, 1948, 1958, 1979, 1996 роках. Малі стоки води були у 1925,1936, 1950,1954,1961, 1975, 1994 роках. Зафіксовані на Ратнівській землі різноманітні природні катаклізми. Велика літня повінь була 20-25 липня 1948 року. Ріки вийшли з берегів й залили велику площу. Знову ж літня повінь спостерігалася в 1955 та в липні 1998 року. Були й зимові повені. Так, у січні 1998 року, коли температура вдень стала сягати +14°С, талі води переповнили водойми й затопили тисячі гектарів озимих, трав, підтопили села Піски-Річицькі, Підгір'я та інші. Особливий розгул стихії зафіксований в 1997 році. Ще 28-29 березня ураганні вітри завдали руйнувань майже кожному населеному пункту. Були знесені електролінії у багатьох селах, пошкоджено 181 будівлю. Та жахливої сили ураган пройшов над східною частиною району 23 червня 1997 року. Гігантський смерч фактично дощенту зруйнував село Датинь, де знищив приміщення школи, дитячого садка, фельдшерсько-акушерського пункту, магазину. Від багатьох осель залишилися лише зруби без димарів, поруйновані господарські будівлі. Загинули люди, знищено повністю 11 житлових будинків. У районі пошкоджено 428 дворів, знищено лісові насадження, лінії електропередач, телефону, радіо. Ще один прояв непередбачуваної стихії зафіксовано 4 червня 2002 року у селах Хабарище і Щитинська Воля. Смерчем зірвано покрівлі з багатьох будинків, повалено чимало дерев. Градом, який випадав майже годину і місцями вкрив землю товщиною 30 см, знищено багато посівів. У лютому 2001 року зафіксована зимова гроза [18, 137]. Подібні явища свідчать про гігантську силу природи. Проте людство вчиться передбачати і запобігати таким ударам стихії, зменшувати її руйнівний вплив.

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи «людина-місто». Саме місто з усіма й ...

Вплив комунального господарства на довкілля на прикладі міста Чернігів
Важлива роль серед галузей невиробничої сфери належить житлово-комунальному господарству України, яке являє собою багатогалузеву технічно забезпечену галузь, що має розгалужену структуру, і ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...