Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
доктор геолого-мінералогічних наук,
професор екології, академік УЕАН
Білявський Георгій Олексійович,
Державна екологічна академія
післядипломної освіти та управління
Міністерства екології та природних ресурсів,
директор навчально-наукового інституту
управління та екологічної безпеки
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук,
професор, академік НААНУ
Тараріко Олександр Григорович,
Інститут агроекології і природокористування
НААН України, головний науковий співробітник
доктор сільськогосподарських наук, професор,
Макаренко Наталія Анатоліївна,
Національний університет біоресурсів
і природокористування України, директор
науково-дослідного інституту рослинництва,
ґрунтознавства та сталого природокористування
доктор сільськогосподарських наук, професор, акаде-мік УЕАН, Заслужений діяч науки і техніки України
Клименко Микола Олександрович,
Національний університет водного господарства
та природокористування, завідувач кафедри екології
Захист відбудеться “ ” 2012 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12
Автореферат розісланий “ ” 2012 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат сільськогосподарських наук В.В. Чайковська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Збереження біорізноманіття (генетичного, видового, екосистемного) є одним з найважливіших завдань світового співтовариства для досягнення збалансованого розвитку. Воно має значення для всіх сфер людської діяльності (економічної, соціальної, екологічної), визначаючи культуру, духовність і менталітет суспільства. Людина, як біологічний вид, має усвідомити, що її виживання залежить від виживання інших видів, від збереження всієї повноти генофонду в екосистемах і ландшафтах як запоруки підтримання їх рівноваги. Це завдання було сформульовано у 1992 році в Ріо-де-Жанейро в Програмі дій “Порядок денний на XXI століття”, Конвенції ООН “Про біорізноманіття”, в доку-ментах Всесвітнього екологічного Самміту в Йоганнесбурзі (Ріо+10), Київській резолюції з БР (2003) та буде розглядатись знову на Всесвітньому екологічному Самміті Ріо+20. ЄС прийняв “Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття” і її затверджено на Конференції міністрів охорони довкілля 55-и європейських країн у Софії 23-25.10.1995 р., а ООН визнала 2010 - роком біорізноманіття (БР).
В стратегіях збалансованого розвитку провідних країн світу до одного з визначальних чинників сьогодні віднесено розвиток екомережі (ЕМ) регіону, держави, континенту. Більшість європейських країн вже перейшли від стратегії збереження осередків БР шляхом їх охорони до стратегії створення національної екомережі (НЕМ). В Україні процес формування НЕМ лише набирає обертів. Це пов’язано із низкою перешкод: виникнення нових форм власності й широкомасштабне ліцензування земле-, лісо- і водокористування. Якщо наразі науковцями з’ясовані основні риси, принципи, методичні підходи, завдання, теоретичні й практичні положення майбутньої НЕМ України, то питання вивчення прикладних аспектів формування регіональної екомережі (РЕМ) знаходяться в початковій стадії розробки і розвитку. Саме вирішенню питань формування і розвитку РЕМ агросфери, як основи збалансованого розвитку території, присвячена тема дисертаційного дослідження. А Поділля вибране, як один з найважливіших для розвитку України соціально-економічних регіонів.
На сучасному етапі значна увага приділяється дослідженню природи Поділля не лише науковцями, але й громадськістю. Природний комплекс регіону, який займає 10,1% території України, має особливе місцеве й державне екологічне і природоохоронне значення. Але наявна наукова інформація про склад БР (Поділля займає 3 місце після Криму і Карпат), заповідні території значною мірою носить епізодичний і несистемний характер, не відображає сучасного рівня знань. Тому їх дослідження є надзвичайно актуальною проблемою. Збереження біоландшафтного різноманіття Поділля є пріоритетним завданням реалізації Загальнодержавної програми формування НЕМ України, Національної стратегії збереження БР України, Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р., державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки. Політика формування РЕМ є невід’ємною складовою природоохоронної й екологобезпечної політики держави.
Теоретичне обґрунтування та науково-методична розробка засад формування РЕМ є актуальною і важливою для встановлення методів аналізу територіальної структури і формування політики раціонального природокористування не тільки Поділля, але й інших регіонів держави. Це важливо для встановлення закономір-ностей і чинників існування заповідних об’єктів, їх просторової диференціації, інтеграції, типології, класифікації, формування, динаміки, еволюції, аналізу і прогнозу створення нових об’єктів, паспортизації, моніторингу, аудиту й управління існуючих. Тому розробленню наукових обґрунтувань ефективного внесення еле-ментів екологічного каркасу територіальної організації РЕМ Поділля в генераль-ну схему планування території України в дисертації приділена особлива увага. Для цього визначено сучасний стан БР, запропоновано пріоритети й критерії оптимізації землекористування, визначено природні ядра, буферні зони (БЗ), екологічні коридори (ЕК), як шляхи міграції організмів, відновлювальні території (ВТ), репрезентативні об’єкти природного і штучного походження, які необхідно взяти під охорону. Показано, що вирішувати проблеми, пов’язані з охороною, збереженням і відтворенням БР Поділля, створенням екологічних паспортів заповідних об’єктів, оптимізацією заповідних територій, розбудовою РЕМ є завданням надзвичайним, важливим і абсолютно необхідним для ефективного коригування стратегії збалансованого розвитку як регіону, так і держави.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослід-ження є складовою державних науково-дослідних тем: 1) Вінницького держав-ного педуніверситету ім. М.М. Коцюбинського “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.1999); 2) “Виго-товлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку “Дністер” (2005 р., № ДР 0105U006378, керівник теми: Мудрак О.В.); 3) ЄС “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами у м. Вінниці і Вінницькій області” (2006 р., співкерівник теми: Мудрак О.В.), яка виконувалась в рамках проекту ВСЕОМ “Сприяння регіональ-ному розвитку в Україні; 4) УДНДІПМ “Діпромісто” “Генеральний план м. Він-ниці” (2007 р., № ДР 0105U-00-53-99); 5) Інституту агроекології і природокористування НААНУ “Методологічні основи збалансованого розвитку ландшафтів во-дно-болотних угідь і торфових екосистем” (2011 р., № ДР 0111U003228); 6) Дер-жавної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів: а) “Наукове опрацювання описів, схем, розроблення концепцій Дністровського, Південно-Українського, Сіверсько-Донецького, Бузького, Галицько-Слобожанського природних коридорів” (протокол № 10-11 від 10.11.2011., № ДР 0111U005209); б) “Наукове опрацювання, підготовка та ви-дання національної доповіді про стан формування національної екологічної ме-режі за 2006-2010 роки” (протокол № 10-11 від 11.11.2011., № РК 0111U005208).
Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - науково-теоретичне обґрунтування і розробка методичних засад ефективного формування екомережі агросфери Поділля як важливого чинника стратегії збалансованого розвитку.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1) вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду формування і розвитку ЕМ для збереження й відтворення біоландшафтного різноманіття та збалансованого розвитку територій;
) розширення і вдосконалення теоретико-методологічної бази формування
ЕМ й визначення особливостей її створення для умов Поділля;
) дослідження особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності та вдосконалення методики формування РЕМ;
) визначення структурних елементів проектованої ЕМ агросфери Поділля;
) вдосконалення системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;
) розроблення методики створення типового екологічного паспорту заповідних територій для різних категорій;
) визначення шляхів оптимізації землекористування території;
) встановлення чинників формування ЕМ Поділля в структурі національної ЕМ для забезпечення збалансованого розвитку регіону.
Об’єкт дослідження - структурні елементи ЕМ Поділля і чинники їх розвитку.
Предмет дослідження - зміни структурних елементів ЕМ Поділля та шляхи екологізації господарської діяльності в контексті завдань відтворення БР й збалансованого розвитку агросфери регіону.
Дисертаційні дослідження базувалися на системно-синергетичному, екосисте-мному, агро-, гідроекологічному і ландшафтно-екологічному підходах.
Із методів дослідження застосовано літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Розробка схеми електронного збору й зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access. Для укладання карт у якості базового обрано програмний комплекс ArcView.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у:
- вдосконалені теоретико-методологічних засад формування ЕМ України;
виділені ключових, сполучних, відновлюваних територій і БЗ як структурних елементів перспективної ЕМ агросфери Поділля;
розроблені критеріїв виділення БЗ і ВТ ЕМ агросфери Поділля;
розроблені методики створення екологічних паспортів заповідних територій;
вдосконалені системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;
визначені шляхів оптимізації землекористування як визначального чинника формування РЕМ й збалансованого розвитку агросфери Поділля.
Практичним здобутком дисертаційного дослідження є:
вперше подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів;
вперше складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види;
виконано функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку природно-заповідної мережі регіону;
вперше, на основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля;
прогноз розвитку РЕМ агросфери Поділля з виділенням БЗ і ВТ;
вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуро-ченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено ранжування;
вперше розроблена методика створення типових екологічних паспортів заповідних об’єктів;
визначена роль РЕМ у збалансованому розвитку агросфери Поділля.
Вищезазначені здобутки впроваджуються УДНДІПМ “Діпромісто”, ДУОНПС Тернопільської, Хмельницької й Вінницької областей для виконання “Регіональ-них програм охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів”, “Реалізації в області екологічної політики шляхами поліпшення стану довкілля”, “Регіональної програми формування екологічної мережі”, “Програми розвитку туризму в області на 2010-2015 рр.”, “Стратегії збалансованого розвитку територіальних громад”, “Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, що засвідчено відповідними актами впровадження.
Результати досліджень увійшли до курсу лекцій з дисциплін “Охорона при-роди. Заповідна справа”, “Управління природоохоронною діяльністю”, “Основи загальної екології”, “Екологічна експертиза”, “Cоціоекологія”, “Нормування ант-ропогенного навантаження на навколишнє природне середовища”, “Методика і практика екологічної освіти”, “Екологія людини”, “Моделювання і прогнозування стану довкілля”, “Радіоекологія”, які автор викладає на природничо-географіч-ному факультеті Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М. Коцюбинського з 1998 року, “Агробіоценологія”, “Екологічна безпека”, “Екологічна безпека акваторій”, які автор викладав впродовж 2006-2007 рр. на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету та використовуються у навчальному процесі на факультетах екологічного й природоохоронного напрямку у провідних вищих навчальних закладах Поділля, що засвідчено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі узагальнено результати авторських досліджень за 11 років. Дисертантом особисто виконано інформацій-ний пошук, аналіз і систематизацію літературних і картографічних джерел, узага-льнено ряд теоретико-методологічних аспектів дослідження ЕМ. Проведено по-льові дослідження біогеоценотичного покриву Поділля, на основі яких розробле-но карти й схеми основних структурних елементів РЕМ. Вперше складено аното-ваний конспект флори судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів та список фауни Поділля різних охоронних категорій, що нараховує 474 види. Вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуроченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі виділених критеріїв проведено їх ранжування. Вперше подано методику створення екологічних паспортів заповідних об’єктів. На основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності ЕМ для всіх 64 адмінрайонів Поділля.
Теоретичні й експериментальні дослідження виконувалися в рамках кількох творчих колективів і кафедр. Результати опубліковані у спільних фахових роботах, представлені у звітах, права співавторів не порушені.
Висловлюю щиру подяку фахівцям, які сприяли написанню дисертаційної роботи і формуванню наукового світогляду: науковому консультанту Г.О. Білявському, професорам В.М. Ісаєнку, О.М. Байрак, О.І. Фурдичку, Г.М. Франчуку, В.П. Патиці, В.К. Позуру, Ю.І. Грицану, О.Г. Тараріко, Н.А. Макаренко, М.О. Клименку, В.В. Лаврову, А.П. Стаднику, О.В. Лукашу, Я.І. Мовчану, Г.І. Денисику, доцентам Н.П. Гальченко, О.М. Нагорнюк, І.С. Нейку, Н.Г. Міроновій, В.В. Коні-щуку, Т.В. Саєнко, Л.П. Казіміровій, М.Д. Матвєєву, В.І. Мокрому, В.М. Чехнію, краєзнавцям-натуралістам Є.І. Вороні, І.О. П’ятківському, О.А. Матвійчуку, М.В. Дребету, програмісту О.В. Мартинову, громадському діячу - Т.В. Тимочко.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані на 65 наукових форумах - міжнародних і Всеук-раїнських з’їздах екологів, екологічних конгресах, наукових, науково-методичних, науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Міжн. наук.-практ. кон-ї “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, 2000); II Всеукр. наук.-метод. кон-ї “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потен-ціалу України” (Чернівці, 2000); Наук.-вироб. конф-ї “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” (Київ, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафти і сучасність” (Київ-Вінниця, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); Всеукр. кон-ї молодих вче-них “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї “Сталий розвиток агроекосистем” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 2003); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Динаміка наукових досліджень’2003” (Дніпропетровськ, 2003); III міжн. кон-ї “Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХI століттях” (Вінниця, 2003); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна політика та заходи щодо поліпшення навколишнього природного середовища Вінницької області” (Вінниця, 2004); II Міжн. наук. кон-ї “Екологічна географія: історія, теорія, мето-ди, практика” (Тернопіль, 2004), IX і Х Міжн. наук.-практ. кон-х “Екологічна освіта і наука: проблеми та перспективи” (Харків, 2004, 2005); II Miedzynarodova Konferencja Srodowiskowa pn. “Woda darem natury” (Kielce, 2005); Міждисц. кон-ї “Збереження водно-болотного та наземного біорізноманіття на сільськогосподар-ських землях за допомогою оптимізації ландшафтів” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фак-тор формування національної свідомості” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Вінниця, 2005); III Міжвуз. наук.-практ. кон-ї “Сучасні проблеми екології” (Житомир, 2006); Міжн. наук.-практ. кон-ї “I Всеук-раїнський з’їзд екологів” (Вінниця, 2006); Міжнар. семінарі “Охорона природи в Польщі на прикладі Надварчанського пейзажного парку” (Льонд, 2006); ХI Міжнар. наук.-практ. кон-ї з вищої екологічної освіти: “Екологічна освіта і наука: здобутки та перспективи - 2006” (Харків, 2006); IV Міжн. кон-ї “Сучасні проб-леми екології” (Житомир, 2007); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека: моніто-ринг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології” (Львів, 2007); ХV Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологічна та техногенна безпека. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів” (Бердянськ, 2007); I Укр-му екологічному конгресі “Збалансований розвиток України - шлях до здоров’я і добробуту нації” (Київ, 2007); Всеукр. кон-ї освітян-екологів “Екологічна освіта та вихова-ння в контексті збалансованого розвитку: міждисциплінарні підходи” (Київ, 2007); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Проблеми охорони і збереження навколи-шнього середовища у Великопольському регіоні” (Льонд, 2007), II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2007); II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологія промислових регіонів” (Луганськ, 2008); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Система поводження з ТПВ в Украї-ні: стан та перспективи” (Київ, 2008); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Охорона і менед-жмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях” (Гримайлів-Терно-піль, 2008 р.); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008); Укр. наук.-практ. кон-ї “Хімічна та екологічна освіта: стан і перспективи розвитку” (Вінниця, 2008); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Використання нетрадиційних джерел енергії у Великопольському регіоні” (Льонд, 2008), XXVI Międzynarodowa Konferencja Naukowa "INŻYNIERIA PROCESOWA W OCHRONIE ŚRODOWIS-KA" (м. Szczyrku, 2008), II Укр-му екологічному кон-гресі “Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України” (Київ, 2008); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафтна архітектура у контексті сталого розвитку” (Львів, 2008); Наук.-практ. кон-ї “Екологічні проблеми металургійного та гірничодобув-ного комплексу України” (Дніпропетровськ, 2008); семінарі-нараді з питань формування екомережі та розроблення проекту Зведеної схеми в рамках викона-ння НДР “Розроблення (науково-експертне опрацювання) проекту змін до Загаль-нодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (Київ, 2008); наук. семінарі “Участь громадськості у формуванні екомережі та збереженні біорізноманіття” (Київ, 2009), Міжн. наук.-практ. кон-ї “Дністровський каньйон: проблеми розвитку туризму та шляхи їх вирішення” (Тернопіль, 2009); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічні питання співіснування: людина-рослина” (Дніпропетровськ, 2009), I Міжн. конгр. “Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування” (Львів, 2009); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва” (Київ, 2009); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екотрофологія. Аспекти продовольчої і харчової безпеки” (Біла Церква, 2009), “II Всеукр. з’їзді екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2009), Міжнар. наук. кон-ї “Растительность Восточной Европы: классификация, экология, охрана” (Брянськ, 2009), Наук.-практ. конф. “Екотуризм, краєзнавчі матеріали та об’єкти” (Луцьк, 2009), III Укр-му еколог. конгр. “Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку” (Київ, 2009), Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека держави” (Київ, 2010), II Міжн. наук. кон-ї “Екологія - шля-хи гармонізації відносин природи та суспільства” (Умань, 2010), Mezinarodni vedeckoodborna konference “Trendy Ve Vzdelavani 2010” (Olomouc, 2010), III Міжн. наук. кон-ї “Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива” (Тер-нопіль, 2010); Міжн. наук. кон-ї “Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках” (Київ, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля 2010” (Київ, 2010), Междун. конф-и “Экологическая безопасность и устойчивое развитие территорий” (Чебоксары, 2010), Всеукр. наук.-практ. конф-ї “Екологічні проблеми природокористування та охорона навколиш-нього середовища” (Львів, 2010), Міжн. наук. сем-і “Енергоефективність та еко-логічно прийнятне енергозабезпечення з позицій християнської відповідальності за створіння” (Ужгород, 2010), Всеукр. наук. екологічній конференції “Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики” (Київ, 2010), V наук.-прак. кон-ї “Сучасні проблеми збалансованого природокористування” (Кам’янець-Подільський, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2011), Міжн. наук. кон-ї “Охорона довкілля та проблеми зба-лансованого природокористування” (Кам’янець-Подільський, 2011), “IIІ Всеукр. з’їзд екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2011), Міжн. наук. конф-ї “Екологічна безпека та економіка природокористування в агропромисловому виробництві” (Київ, 2011), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2012).
Публікації та інформування про результати дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано загалом 167 наукових праць, серед них: 6 монографій, 10 навчальних і навчально-методичних посібників (3 з грифом МОН України), 53 наукові статті (з них 40 - у фахових виданнях), 47 матеріалів і тез доповідей, 6 звітів з науково-дослідних тем, 26 навчально-методичних і 19 науково-популярних матеріалів. Положення роботи використані при підготовці науково-популярних й інформаційних видань, теле- й радіопрограм, веб-сайтів, регіональних звітів про стан довкілля, біо- й ландшафтної різноманітності, формування РЕМ, які публікувалися у виданнях “Екологічний вісник”, “Світ довкілля”, “Краєзнавство. Географія. Туризм”, “Екологічний вісник Вінниччини”.
Структура і обсяг роботи. Робота включає вступ, п’ять розділів, висновки та рекомендації, додатки. Дисертаційне дослідження викладене на 383 сторінках друкованого тексту, 36 додатків, має список використаних джерел 802 найменувань, з них 42 - латиницею, 38 таблиць та 54 ілюстрацій.
- Аналіз науково-методичних засад формування і розвитку екомережі країн єс і України
- Матеріали і методика досліджень
- Загальна характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття поділля
- Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі Поділля
- Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону
Цікаві статті з розділу
Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...
Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання
про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють
живі організми. За мільярди років, які ...
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...