Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону

На території Поділля структурні елементи ЕМ мають 4 рівні: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Основою КТ (природних ядер, БЦ) міжнародного рівня виступають міждержавні (транскордонні) заповідні території (НПП, РЛП, площею не менше 5000 га), які є “вузлами” єднання суміжних ЕМ країн Європи (Республіки Молдова). Основою КТ національного рівня виступають БЦ функціонуючих і перспективних ПЗ, заповідні зони функціонуючих і перспективних НПП, площею не менше 1000 га, які репрезентують найбільш уні-кальне ландшафтно-ценотичне і видове різноманіття. Природні ядра (БЦ) регіо-нального рівня формуються на основі територій функціонуючих і перспективних заказників загальнодержавного і місцевого значення, заповідних зон РЛП, пам’яток природи загальнодержавного значення, площею понад 500 га, які репрезентують БР, унікальні, типові природні комплекси фізико-географічних областей і районів. Природні ядра локального рівня знаходяться на території функціонуючих і перспективних заказників і пам’яток природи загальнодержавного і місцевого значення, РЛП, заповідних урочищ, площею менше 500 га, які репрезентують БР й типові ландшафтні комплекси і групи ландшафтів.

На Поділлі, враховуючи зведену схему формування ЕМ України, нами виділено такі природні ядра (БЦ) міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Го-лицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Над-дністрянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рівня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб’янківське; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівське; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем’янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пуліковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Вінькове-цьке; 50) Кузьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устян-ське; 59) Горячківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.

Характеристику природних ядер ЕМ Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента ЕМ; 2. Категорія елемента ЕМ; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря: 8. Фізико-географічна характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення тери-торії як місця для розмноження та зимівлі тварин, а також масового линяння пта-хів; 15. Складові території структурного елемента ЕМ; 16. Типи землекористу-вання; 17. Земельна власність на елементі ЕМ; 18. Поточне землекористування на елементі ЕМ; 19. Чинники негативного впливу на стан БР території та її екологічну цінність; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна та культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу ЕМ; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі РЕМ; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.

На території Поділля виділено 4 види природних ядер в структурі РЕМ, їх статус: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Типологічне ранжування КТ (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та встановлення виконуваної ними ролі як основних структурних елементів РЕМ. Природні ядра (62), які є “кістяком” ЕМ, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості, перетвореності) території (ландшафтів); 2) фло-ристично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезента-тивність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. Згідно з встановленими критеріями, оцінку природних ядер ЕМ Поділля визначали за умовно прийнятою 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 КТ РЕМ Поділля дає можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.

Цікаві статті з розділу

Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер і пов’язана із по ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...