Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону

На території Поділля структурні елементи ЕМ мають 4 рівні: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Основою КТ (природних ядер, БЦ) міжнародного рівня виступають міждержавні (транскордонні) заповідні території (НПП, РЛП, площею не менше 5000 га), які є “вузлами” єднання суміжних ЕМ країн Європи (Республіки Молдова). Основою КТ національного рівня виступають БЦ функціонуючих і перспективних ПЗ, заповідні зони функціонуючих і перспективних НПП, площею не менше 1000 га, які репрезентують найбільш уні-кальне ландшафтно-ценотичне і видове різноманіття. Природні ядра (БЦ) регіо-нального рівня формуються на основі територій функціонуючих і перспективних заказників загальнодержавного і місцевого значення, заповідних зон РЛП, пам’яток природи загальнодержавного значення, площею понад 500 га, які репрезентують БР, унікальні, типові природні комплекси фізико-географічних областей і районів. Природні ядра локального рівня знаходяться на території функціонуючих і перспективних заказників і пам’яток природи загальнодержавного і місцевого значення, РЛП, заповідних урочищ, площею менше 500 га, які репрезентують БР й типові ландшафтні комплекси і групи ландшафтів.

На Поділлі, враховуючи зведену схему формування ЕМ України, нами виділено такі природні ядра (БЦ) міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Го-лицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Над-дністрянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рівня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб’янківське; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівське; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем’янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пуліковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Вінькове-цьке; 50) Кузьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устян-ське; 59) Горячківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.

Характеристику природних ядер ЕМ Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента ЕМ; 2. Категорія елемента ЕМ; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря: 8. Фізико-географічна характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення тери-торії як місця для розмноження та зимівлі тварин, а також масового линяння пта-хів; 15. Складові території структурного елемента ЕМ; 16. Типи землекористу-вання; 17. Земельна власність на елементі ЕМ; 18. Поточне землекористування на елементі ЕМ; 19. Чинники негативного впливу на стан БР території та її екологічну цінність; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна та культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу ЕМ; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі РЕМ; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.

На території Поділля виділено 4 види природних ядер в структурі РЕМ, їх статус: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Типологічне ранжування КТ (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та встановлення виконуваної ними ролі як основних структурних елементів РЕМ. Природні ядра (62), які є “кістяком” ЕМ, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості, перетвореності) території (ландшафтів); 2) фло-ристично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезента-тивність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. Згідно з встановленими критеріями, оцінку природних ядер ЕМ Поділля визначали за умовно прийнятою 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 КТ РЕМ Поділля дає можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.

Цікаві статті з розділу

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...

Екологія і практична діяльність людини
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості по ...

Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністр ...