Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону

ВТ як просторові елементи ЕМ створюються з метою подальшого її розвитку і удосконалення функціонування. Ця зона - потенційний резерв території, за рахунок якої можливе розширення ЕМ у майбутньому, особливо площ КТ і ЕК. Певна ВТ після проведення відповідних заходів щодо ренатуралізації може бути включена до складу КТ чи ЕК або безпосередньо перетворитися на КТ чи ЕК. Тому основним критерієм вибору ВТ є збереження в них середовищ існування (оселищ), якщо навіть природне БР повністю знищене. Нами виділено 132 відновлювальні території 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону (рис. 1)

ВИСНОВКИ

1. Вивчено зарубіжний і вітчизняний досвід та узагальнено методологічне і науково-методичне дослідження щодо створення ПЄЕМ і НЕМ, яке було виконано з метою збереження БР у контексті збалансованого розвитку, дало можли-вість на основі системно-синергетичного, екосистемного і ландшафтно-еколо-гічного підходів, різних принципів, функцій, критеріїв, завдань і нормативно-правових актів сформувати ЕМ Поділля. Вона є невід’ємною частиною НЕМ, ПЄЕМ і основною складовою загальної природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

. Проаналізовано методику і охарактеризовано групу чинників, які ускладнюють поетапне створення РЕМ та невиснажливе природокористування на Поділлі як унікального еколого-економічного регіону, який займає 10,1% тери-торії України. На основі теоретико-методологічних засад і практичних підходів розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів РЕМ, особливості її формування. Запропоновано методику виділення БЗ і ВТ для ефективного функціонування природних ядер (КТ) і ЕК.

3. В основу методології досліджень особливостей змін БР ЕМ Поділля покладено принципи її вивчення та показники оцінки, зокрема фітобіоти всіх рівнів - від локального до державного, що відібрані за актуальністю, пріоритетністю і созо-логічною значущістю. За визначеними критеріями найважливішими принципами досліджень різноманітності фітобіоти регіону є: ландшафтна і функціональна цілісність території; пріоритетність відбору об’єктів; рівнева неперервність; єдність літературно-аналітичних, системно-структурних, порівняльних, експертних, картографічних, математико-статистичних методів, а також теоретичного узагальнення, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Їх використання було спрямоване на виявлення структурно-функціональних залежностей у біогеоценозах, підтримання в межах заповідних територій усієї системи ценозоутворюючих зв’язків, функціонування трофічної мережі, забезпечення характерного для екосистем певного виду потоку енергії та колообігу речовин з метою встановлення показників стану й чинників змін довкілля.

4. Встановлено, що сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність пов’язана з тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної (тайгової), неморальної (широколистяних лісів), понтичної (степової) і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види і угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут переплетені типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз’юнктивно-ареальні види та види, що є на межі ареалу. За БР Поділля займає 3 місце в Україні після Криму і Карпат.

. Вперше проаналізовано сучасний стан і склад БР Поділля. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: ВСР (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 (20,9%); водорості - 248 (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 (14,2%); гриби - 369 (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 (46,1% від загальної кількості в Україні). Серед них: безхребетні - 15400 видів (45,8%); хребетні (хордові) - 412 (58,6%), з них круглороті - 1 (50%); променепері риби - 45 (25,6%); хвостаті амфібії - 2 (33,3%); безхвості амфібії - 9 (69,2%); черепахи - 1 (100%); лускаті плазуни - 9 (45%); птахи - 283 (83,2%); ссавці - 62 (46,9%). Сучасний склад БР Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.

Цікаві статті з розділу

Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...