Аналіз науково-методичних засад формування і розвитку екомережі країн єс і України
Сформульовано основні принципи, підходи, функції, значення екомережі країн ЄС. Охарактеризовано нормативно-правові основи пан’європейської екомережі, її завдання і структуру. Виділено етапи формування екомережі Європи. На основі сформульованих науково-методичних принципів і підходів показано проблеми формування і розвитку екомережі України. Охарактеризовано нормативно-правові основи національної екомережі та методику її формування на основі критеріїв вибору її елементів. Подано характеристику складових структурних елементів національної екомережі.
Інформаційною базою досліджень слугували дані, отримані, насамперед, в результаті польових досліджень. Використано фондові матеріали бібліотек ім. В.І. Вернадського, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управ-ління Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту агроекології і природокористування НААНУ, Національного авіаційного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту ботаніки НАНУ імені М.Г. Холодного, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАНУ, Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАНУ, Інституту географії НАНУ, Інституту гідробіології НАНУ, Наукового центру екомоніторингу та біо-різноманіття мегаполісу НАНУ, Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Україн-ського товариства охорони природи, Природничого університету в Познані (Поль-ща), бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (м. Вінниця), Літописів природи природного заповідника (ПЗ) “Медобори” (смт. Гримайлів) і національного природного парку (НПП) “Подільські Товтри” (м. Кам’янець-Подільський), природничих музеїв Львова і Києва, краєзнавчих музеїв Тернополя, Борщова, Нетішина, Хмельниць-кого, Вінниці, Орхуських центрів при обласних управліннях охорони навколиш-нього природного середовища, вищих навчальних закладів Поділля (Вінницької, Хмельницької, Тернопільської областей), наукові обґрунтування на створення НПП “Кременецькі гори”, “Дністровський каньйон”, “Мале Полісся”, “Верхнє Побужжя”, “Кармелюкове Поділля”, регіональних ландшафтних парків (РЛП) “Мальованка”, “Дністер”, “Середнє Побужжя”, “Мурафа”. Опрацьовані звіти управлінь охорони навколишнього природного середовища (за останні 11 років) і регіональних екологічних інспекцій. Конспект флори ВСР Поділля складений на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польо-вих досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Він нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів.
Теоретичною базою для написання дисертаційної роботи слугували ідеї та праці В.І. Вернадського, В. Шафера, М.Ф. Реймерса, К.М. Ситника, С.М. Стойка, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, В.Д. Романенка, М.Д. Гродзинського, М.А. Голубця, Т.Л. Андрієнко, Г.О. Білявського, О.І. Фурдичка, О.І. Тараріка, Г.І. Денисика, Л.П. Царика, Я.І. Мовчана, С.Ю. Поповича, М.І. Бащенка, В.В. Лаврова та інших.
Цікаві статті з розділу
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...
Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть
оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для
біологічної системи параметрів зовнішного сере ...
Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське
суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі
виробничої діяльності.
Основною
сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.