Ґрунти

Ґрунти на території краю характеризуються як дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані, в основному оглеєні ґрунти та торфово-болотні і торф'яники.

За генезисно-морфологічним складом, особливостями водного режиму та придатністю до вирощування сільськогосподарських культур, осушувальні землі Ратнівського району поділено на 6 груп.

. Дерново-підзолисті глейової піщані та зв'язно-піщані, підстелені карбонатними породами до 1 м, та дернові карбонатні глейові піщані і зв'язно-піщані на мергелізованих суглинках та елювії щільних карбонатних порід.

Дана група ґрунтів в структурі ґрунтового покриву осушуваних земель складає понад 7%. Вміст гумусу в орному шарі - 0,9-1,2%, товщина гумусового горизонту 16-20 см. Ґрунти мають низький вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію, високу кислотність (рН 5,0-5,7) верхнього (0-20 см) горизонту, значну оглеєність кореневмісного шару ґрунту, яка спричинює незадовільні водно-фізичні властивості, зокрема високу щільність (об'ємна маса шару ґрунту 0-20 см - 1,34-1,46 г/см3) та низьку капілярну вологоємкість, ґрунти придатні для вирощування озимого жита, вівса, картоплі, люпину, люпино-вівсяних сумішок, багаторічних злакових трав. Рекомендується вирощування агрокультур в короткоротаційних сівозмінах (4-5 полів) при вапнуванні, застосуванні органічних добрив під просапну культуру з розрахунку 60-80 т/га та середніх норм мінеральних добрив (NPK - 45-60 кг/га д.р.), сидеральних посівів. Для покращення агрофізичних і агрохімічних властивостей ґрунтів необхідне періодичне виконання глибокого розпушення до 60 см (один раз у три роки) та вапнування [18, 145].

Ґрунти недостатньо забезпечені мікроелементами (марганець бор, молібден, мідь та інші) і потребують внесення мікродобрив.

. Дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові та глеюваті на водно-льодовикових відкладах та підстелені карбонатними породами, світло-сірі і сірі опідзолені глеюваті та глейові супіщані і легкосуглинкові, підстелені мергелізованими та лесовидними суглинками, дерново-карбонатні супіщані, легко і середньо-суглинкові на елювії щільних карбонатних порід.

Згадані типи ґрунтів найбільш поширені серед осушуваних мінеральних земель і займають майже 20 % площ меліорованих угідь. Переважна більшість ґрунтових відмін має задовільні водно-фізичні та агрохімічні властивості, середній вміст гумусу в орному шарі (1,3-1,8 %) та більш потужний гумусовий горизонт (18-24 см). Ґрунти придатні для вирощування основних сільськогосподарських культур (озимих, ярих, зернових і зернобобових, картоплі, льону-довгунця, кукурудзи, кормових коренеплодів, злакових та бобових багаторічних трав).

На цих землях доцільно запроваджувати зернові та зерно-кормові сівозміни з коротким ротаційним періодом (5-6 років), застосуванням органо-мінеральної системи удобрення агрокультур (внесення 40-60 т/га органічних добрив під просапні культури та середніх збалансованих норм мінеральних добрив, втому числі мікродобрив), використання проміжних, поукісних посівів на сидерат. Обов'язковими агромеліоративними заходами є періодичне глибоке розпушення та щілювання.

. Лучно-болотні, мулувато-болотні, торфувато-болотні та торфо-болотні неглибокі, підстелені пісками.

Ґрунти займають понад 18 % меліорованих земель. За агрохімічними властивостями, вмістом органічної речовини в орному шарі, землі відносяться до потенційно родючих і придатні для вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур. Щільність шару 0-20 см (об'ємна маса) - 0,22-0,57 г/см3, рН - 5,0-5,8. Основними недоліками використання даних осушуваних ґрунтів є нестабільний водно-повітряний режим, зумовлений їх генезисно-морфологічним складом (залягання материнської породи у вигляді пісків на глибині 30-50 см), а також швидке спрацювання органогенного горизонту при інтенсивному їх використанні (вирощування просапних культур та застосування високих доз органічних і мінеральних добрив). Для даної категорії меліорованих земель доцільне запровадження еколого-безпечної системи землеробства, спрямованої на оптимальне поєднання лучного та польового періодів: вирощування багаторічних трав протягом 3-4 років та однорічних польових культур 1-2 роки з наступним перезалуженням; застосування екологічно-збалансованих норм удобрення, в тому числі мікродобрив, та агромеліоративного обробітку [18, 146].

4. Торфовища середньоглибокі і глибокі середньо- та добре розкладені. Осушувані глибокі та середні торфовища займають понад 17 % меліорованих земель і відносяться до категорії земель з високою потенціальною родючістю. Ґрунти мають сприятливі агрофізичні та агрохімічні характеристики, задовільний водно-повітряний режим, що робить їх придатними для вирощування основних сільськогосподарських культур у сівозмінах з 30-50-відстковим польовим періодом. Особливостями цих земель є наявність в орному шарі великої кількості мінерального азоту, що утворюється внаслідок розкладу органічної речовини, та дуже низький вміст рухомих форм калію і мікроелементів, особливо міді. Крім того, глибокі і середні торфові ґрунти мають негативні теплофізичні характеристики (низька теплопровідність, висока вологоємкість), які спричинюють пізні весняні заморозки, випирання та випрівання озимих зернових культур і багаторічних трав у зимово-весняні періоди. Ефективне використання цих земель базується на розробці і впровадженні технологій культур, які враховують специфічні їх особливості (попередники, системи обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин).

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт. Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...

Моніторинг земель поблизу ВАТ Рівнеазот
Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємо ...

Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та ...