Ґрунти

Ґрунти на території краю характеризуються як дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані, в основному оглеєні ґрунти та торфово-болотні і торф'яники.

За генезисно-морфологічним складом, особливостями водного режиму та придатністю до вирощування сільськогосподарських культур, осушувальні землі Ратнівського району поділено на 6 груп.

. Дерново-підзолисті глейової піщані та зв'язно-піщані, підстелені карбонатними породами до 1 м, та дернові карбонатні глейові піщані і зв'язно-піщані на мергелізованих суглинках та елювії щільних карбонатних порід.

Дана група ґрунтів в структурі ґрунтового покриву осушуваних земель складає понад 7%. Вміст гумусу в орному шарі - 0,9-1,2%, товщина гумусового горизонту 16-20 см. Ґрунти мають низький вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію, високу кислотність (рН 5,0-5,7) верхнього (0-20 см) горизонту, значну оглеєність кореневмісного шару ґрунту, яка спричинює незадовільні водно-фізичні властивості, зокрема високу щільність (об'ємна маса шару ґрунту 0-20 см - 1,34-1,46 г/см3) та низьку капілярну вологоємкість, ґрунти придатні для вирощування озимого жита, вівса, картоплі, люпину, люпино-вівсяних сумішок, багаторічних злакових трав. Рекомендується вирощування агрокультур в короткоротаційних сівозмінах (4-5 полів) при вапнуванні, застосуванні органічних добрив під просапну культуру з розрахунку 60-80 т/га та середніх норм мінеральних добрив (NPK - 45-60 кг/га д.р.), сидеральних посівів. Для покращення агрофізичних і агрохімічних властивостей ґрунтів необхідне періодичне виконання глибокого розпушення до 60 см (один раз у три роки) та вапнування [18, 145].

Ґрунти недостатньо забезпечені мікроелементами (марганець бор, молібден, мідь та інші) і потребують внесення мікродобрив.

. Дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові та глеюваті на водно-льодовикових відкладах та підстелені карбонатними породами, світло-сірі і сірі опідзолені глеюваті та глейові супіщані і легкосуглинкові, підстелені мергелізованими та лесовидними суглинками, дерново-карбонатні супіщані, легко і середньо-суглинкові на елювії щільних карбонатних порід.

Згадані типи ґрунтів найбільш поширені серед осушуваних мінеральних земель і займають майже 20 % площ меліорованих угідь. Переважна більшість ґрунтових відмін має задовільні водно-фізичні та агрохімічні властивості, середній вміст гумусу в орному шарі (1,3-1,8 %) та більш потужний гумусовий горизонт (18-24 см). Ґрунти придатні для вирощування основних сільськогосподарських культур (озимих, ярих, зернових і зернобобових, картоплі, льону-довгунця, кукурудзи, кормових коренеплодів, злакових та бобових багаторічних трав).

На цих землях доцільно запроваджувати зернові та зерно-кормові сівозміни з коротким ротаційним періодом (5-6 років), застосуванням органо-мінеральної системи удобрення агрокультур (внесення 40-60 т/га органічних добрив під просапні культури та середніх збалансованих норм мінеральних добрив, втому числі мікродобрив), використання проміжних, поукісних посівів на сидерат. Обов'язковими агромеліоративними заходами є періодичне глибоке розпушення та щілювання.

. Лучно-болотні, мулувато-болотні, торфувато-болотні та торфо-болотні неглибокі, підстелені пісками.

Ґрунти займають понад 18 % меліорованих земель. За агрохімічними властивостями, вмістом органічної речовини в орному шарі, землі відносяться до потенційно родючих і придатні для вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур. Щільність шару 0-20 см (об'ємна маса) - 0,22-0,57 г/см3, рН - 5,0-5,8. Основними недоліками використання даних осушуваних ґрунтів є нестабільний водно-повітряний режим, зумовлений їх генезисно-морфологічним складом (залягання материнської породи у вигляді пісків на глибині 30-50 см), а також швидке спрацювання органогенного горизонту при інтенсивному їх використанні (вирощування просапних культур та застосування високих доз органічних і мінеральних добрив). Для даної категорії меліорованих земель доцільне запровадження еколого-безпечної системи землеробства, спрямованої на оптимальне поєднання лучного та польового періодів: вирощування багаторічних трав протягом 3-4 років та однорічних польових культур 1-2 роки з наступним перезалуженням; застосування екологічно-збалансованих норм удобрення, в тому числі мікродобрив, та агромеліоративного обробітку [18, 146].

4. Торфовища середньоглибокі і глибокі середньо- та добре розкладені. Осушувані глибокі та середні торфовища займають понад 17 % меліорованих земель і відносяться до категорії земель з високою потенціальною родючістю. Ґрунти мають сприятливі агрофізичні та агрохімічні характеристики, задовільний водно-повітряний режим, що робить їх придатними для вирощування основних сільськогосподарських культур у сівозмінах з 30-50-відстковим польовим періодом. Особливостями цих земель є наявність в орному шарі великої кількості мінерального азоту, що утворюється внаслідок розкладу органічної речовини, та дуже низький вміст рухомих форм калію і мікроелементів, особливо міді. Крім того, глибокі і середні торфові ґрунти мають негативні теплофізичні характеристики (низька теплопровідність, висока вологоємкість), які спричинюють пізні весняні заморозки, випирання та випрівання озимих зернових культур і багаторічних трав у зимово-весняні періоди. Ефективне використання цих земель базується на розробці і впровадженні технологій культур, які враховують специфічні їх особливості (попередники, системи обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин).

Цікаві статті з розділу

Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Формування якості та захисту поверхневих вод
Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із зовнішніх стосовно даного водному об'єкт джерел і внутріводоймних змін, що відбуваються з речовинам унаслідок функціон ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...