Загальне поняття про меліорацію земель

В Законі України «Про меліорацію землі» (січень 2000 р.) меліорація земель визначається як комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агро-, лісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь [3].

Отже, меліорація (від лат. melioratio - поліпшення) - науково обґрунтована система організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на конструктивне збагачення і збереження природно-ресурсного потенціалу місцевості та істотне поліпшення природних умов виконання нею соціально-економічних, екологічних та природоохоронних функцій [6].

Від інших подібних заходів меліорація відрізняється більш глибокою і регулярно керованою зміною природних режимів, станів та явищ меліорованої території, а також довгочасним управлінням ними на основі створення і забезпечення функціонування меліоративних систем.

До системи меліорації належать зрошення земель у посушливих районах і осушення боліт, заболочених та затоплених земель; агролісомеліорація - насадження полезахисних лісових смуг, заліснення сипких пісків та ін.; хімічна меліорація - заходи щодо поліпшення кислих і засолених земель вапнуванням та гіпсуванням. В Україні до 1990 року введено в експлуатацію 1 млн. гектарів зрошуваних і 1,3 млн. гектарів осушених земель, ще більші площі поліпшено засобами хімічної меліорації. На меліорованих землях розширено вирощування багаторічних трав, картоплі, силосних культур, кукурудзи на зерно, сої та інших цінних культур; біля великих міст збільшуються площі під зрошуваними овочевими культурами й ранньою картоплею.

Об'єктами меліорації можуть бути ландшафт у цілому або його окремі складові частини і властивості. Поліпшення природних умов досягають регулюванням водного, теплового, повітряного, хім. та ін. режимів і станів об'єкта меліорації. Меліорації спричинюють тривалі стійкі доцільні зміни географічного середовища, сприяють розвитку та підвищенню продуктивності сільського, лісового, водного господарств. Разом з тим меліорація, як і будь-який інший вплив на природне середовище, не позбавлена негативних наслідків, які необхідно завчасно передбачати, щоб запобігти їм чи зменшити шкідливу дію. З цією метою на Україні з 70-х pp. діє меліоративний моніторинг.

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...

Моделювання і прогнозування стану водного об’єкта внаслідок антропогенного впливу
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке мо ...

Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48 мільйонів осіб. На території У ...