Система контролю забруднення
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже не ноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою,
Техносфера – ще регіон біосфери в минулому, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.
Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя і в сукупності з іншими факторами (поліпшення медичного обслуговування тощо) на тривалість життя людей.
Але створення руками і розумом людини техносфери, призначеної максимально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдувала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних механізмів біосфери, деформації сформованого протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми.
Концепція стійкого розвитку, розроблена в рамках ООН, зробила певний вплив на характер комплексної системи економічного і екологічного обліку, задачею якої є інформаційне забезпечення. Ця задача розв'язується шляхом узгодження показників економічного обліку і статистики стану навколишнього середовища і природних ресурсів. При докладнішому розгляді особливостей цієї системи виникає необхідність викладу основних показників забруднення навколишнього середовища і природних ресурсів на національному рівні.
Мета роботи полягає в тому, щоб охарактеризувати системи контролю за станом навколишнього природного середовища.
Поставлена мета роботи висуває перед нами певні завдання, які потребують з`ясування наступних аспектів:
1) розкрити поняття про державний контроль за станом навколишнього середовища;
2) охарактеризувати систему державного моніторингу її види та форми;
3) розглянути суть контролю за станом повітря та водойм.
Сучасний науково-технічний прогрес дозволяє проводити проектування та створення новітніх технологій контролю за станом навколишнього середовища, які забезпечували б більш повний аналіз забруднень.
- Поняття про державний контроль за станом навколишнього середовища
- Здійснення державного моніторингу
- Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- Екологічна стандартизація та нормування антропогенних навантажень
- Контроль за якістю атмосферного повітря
- Контроль за чистотою водойм
Цікаві статті з розділу
Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології
Температура, як параметр теплового процесу, не піддається безпосередньому
вимірюванню. Одночасно вона є функцією стану речовини i зв'язана з внутрішньою
енергією тіл, а через енергію зв'язан ...
Очищення води за допомогою озонування
Прогрес людства, розвиток культури і саме життя знаходяться в прямій
залежності від запасів, збереження і використання води.
Загальні запаси води на земній кулі за оцінкою М.І. Львовича ск ...
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім
середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток.
Сучасний глобальний
характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.