Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
Забруднення природного середовища і потреби охорони природи привели до необхідності організації обліку розмірів антропогенних змін у природному середовищі та їх проявів в окремих регіонах. Це завдання вирішується за допомогою моніторингу.
Державний моніторинг навколишнього середовища – це система спостережень, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Система державного моніторингу навколишнього середовища ґрунтується на таких принципах:
· об'єктивність і достовірність;
· систематичність спостережень за станом навколишнього середовища та об'єктами впливу на нього;
· багаторівневість;
· узгодженість нормативного та методичного забезпечення;
· узгодженість технічного і програмного забезпечення;
· комплексність в оцінці екологічної інформації;
· оперативність проходження інформації між окремими ланками системи та вчасне інформування органів державної виконавчої влади;
· відкритість екологічної інформації для населення.
Основними завданнями системи державного моніторингу навколишнього середовища є:
· спостереження за станом довкілля;
· аналіз стану навколишнього середовища та прогнозування його змін;
· забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливості його зміни;
· розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Система державного моніторингу створюється на трьох рівнях:
· локальному – на території окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянок, ландшафтів);
· регіональному – у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях адміністративних і природних регіонів;
· національному – на території країни в цілому. Залежно від призначення здійснюється загальний, оперативний і фоновий моніторинг навколишнього середовища.
Загальний моніторинг навколишнього середовища – це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний моніторинг навколишнього середовища – це спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Фоновий моніторинг навколишнього середовища – це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.
Цікаві статті з розділу
Розроблення системи автоматизації процесу очищення нікельмістких стічних вод
Охорона навколишнього середовища
є одним з основних завдань народного господарства. У зв'язку з цим проблема
очищення стічних вод промислових підприємств і населених місць придбала
особливо ...
Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються.
Довгострокова стратегія охорони та збереж ...
Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної,
споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі
екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.