Комплексна методика проведення досліджень

Квасоля (Phaseolus vulgaris L.) сорту Красногородська 5

Квасоля - ’однорічна травяниста рослина родини бобов их до 3-х метрів заввишки. Листя парноперисте, на довгих черешках. Квітки білі по 2-6 на довгих квітконіжках, 1-1,5 см довжиною. Плоди - боби зеленого кольору, висячі, 5-20 см довжини, 1-1,5 см завширшки, прямі або зігнуті з 2-8 насінинами. Насіння біле 5-15 мм довжиною, еліптичні. У плодах квасолі містяться білки (до 31%), вуглеводи (моно- і олігосахариди, крохмаль), азотисті речовини (у тому числі і незамінні амінокислоти ), флавоноїди (кверцитурон), стерини та органічні кислоти (яблучна , малонова , лимонна ). Містить вітаміни : піридоксин , тіамін, пантотенову і аскорбінову кислоти. У надземній частині квасолі знайдено флавоноїди (кемпферол-3-глюкозид, кемпферол-3-глюкоксилозид, мірице-тин-3-глюкозид), лейкоантоцианіди (лейкодельфінідин, лейкоцианідин, лейкопеларгонідин) і антоциани (ціанідин, пеларгонідин, дельфінідин, петунідин-3-глюкозид і мальвідин-3-глюкозид).

З лікувальною метою в народній медицині використовують цілісні стручки зрілої квасолі з насінням та лушпиння бобів квасолі, що збираються восени. Препарати з рослин квасолі зменшують вміст цукру в крові, сечогінну і протимікробну дію. Фасцеолін збільшує сечовиділення на 50%. Квасолю рекомендують в їжу при гастриті зі зниженою кислотністю. Завдяки тому, що вона містить велику кількість калію, її призначають при атеросклерозі і порушеннях ритму серця.

Відвар бобів квасолі ефективний при лікуванні набряків ниркового і серцевого походження, при запальних захворюваннях сечового міхура, ревматизмі і подагрі. Боби містять близько 20 % кристалічного глобуліну фазеоліну, протеазу, холестерин, лецитин, розчинні вуглеводи, декстрин, лимонну кислоту та ін. Властивість відвару з лушпиння знижувати вміст цукру в крові було встановлено експериментально в 1930 р. Ця ж властивість була підтверджена на кафедрі фармакології Київського медінституту. Виявилось, що під впливом екстракту з лушпиння квасолі вміст цукру в крові падає на 30-40% протягом 10 годин. Випробування лікувальних властивостей препаратів квасолі тривають й нині. В народній медицині використовують стулки квасолі при ревматизмі й ниркових набряках як сечогінний засіб у вигляді настою. Відвар трави із стручками застосовують при серцевих набряках [124, 83].

Соняшник (Helianthus annuus L.) сорту Восход

Однорічна рослина родини складноцвіті. Стебло сягає 3-х метрів у висоту, містить усередині соковиту м’ясисту тканину, губчату серцевину. Листки великі, чергові, серцеподібні, сидять на довгих черешках, рясно покриті волосками. Квітки зібрані у великі суцвіття - кошики. Квіток у кошику кілька сотень, вони бувають язичкові й трубчасті: язичкові - оранжево-жовті розташовані по краям кошика в один або декілька рядів, не плодоносять, служать лише принадою для комах; трубчасті, що заповнюють всю середину кошика, - двостатеві, плодоносні. Плід - сім’янка (подовжена, клиновидна, що загострюється донизу). Усередині її знаходиться насіння, а зовні вона покрита твердою шкіркою. Запилення - перехресне та комахами. Соняшник - гарний медонос. Коренева система соняшника складається з головного стрижневого кореня, що проникає в ґрунт на глибину 1,5-2 м, а також великої кількості придаткових бічних коренів. Соняшник - посухостійка рослина, проте кількість споживаної ним води за період вегетації велика. Потужна коренева система дає можливість соняшнику щонайкраще використати ґрунтову вологу й боротися з посухою. Кращими вважаються чорноземи суглинкові й супіщані. Вегетаційний період соняшника коливається від 75 до 140 днів.

Цікаві статті з розділу

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного ро ...

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...