Комплексна методика проведення досліджень

Шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi)

Багаторічна трав’яниста рослина з сімейства губоцвітих висотою 15-50 см. Корінь вертикаль-ний, часто поздовжньо-скручений, довжиною до 50 см. Стебел багато, вони чотиригранні, гіллясті, прямостоячі або дещо припідняті. Листя супротивне, вузько-ланцетоподібне, довжиною 15-40 мм і шириною 1,5-13 мм, сидячі або короткочерешкові. Квітки синьо-фіолетові, неправильні, двогубі, сидять по одному в пазухах дрібних верхніх листків, утворюючи односторонню кисть. Плоди розпадаються на чотири дрібних чорних горішка. Цвіте у червні - серпні, плоди дозрівають у серпні - жовтні. Лікарською сировиною є корені. Вони містять флавоноїди (байкалін, байкалеїн) визначають терапевтичний ефект препаратів з цієї рослини, глікозид скутелларін, стероїдні сапоніни (до 7%) ефірне масло, смоли, дубильні речовини. Найбільша кількість флавоноїдів накопичується в рослині восени, тому заготівлю сировини ведуть після формування насіння шоломниці. Настої з коріння шоломниці байкальської мають заспокійливу дію на нервову систему і знижують кров’яний тиск. Для лікування гіпертонічної хвороби використовують настоянку коренів. Як заспокійливий засіб настоянку застосовують при неврозах, безсонні й інших проявах неврастенії. За силою заспокійливої дії настоянка шоломниці краща за настоянку валеріани.

Вся сировина для лікарської промисловості повинна відповідати вимогам Державної фармакопеї ІХ, ГОСТу 6717-53, ДержСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 р. [86, 37, 196]. Відбір зразків ґрунту та рослин проводили послідовно протягом вегетаційного періоду. Для характеристики забруднення полів, відведених для вирощування лікарських рослин, як й інших сільськогосподарських угідь, де застосовуються засоби агрохімічного захисту рослин, відбирали вихідні й середні зразки, що зумовлено неоднорідністю орного шару, та як наслідок, нерівномірністю розподілу залишкових кількостей гербіцидів. Вихідні зразки відбирали по діагоналі в декількох місцях, занурюючись буром або лопатою на глибину орного шару, формуючи з них середні зразки. Для відбору ризосферного ґрунту, викопуючи відповідні рослини, ґрунт, що залишався на кореневій системі, пакували окремо.

Зразки ґрунту аналізували в природно-вологому стані. Для перерахунку результатів аналізу на сухий зразок паралельно проведенню аналізу на пестициди проводили визначення вологості ґрунту. Рослини викопували, намагаючись не пошкодити кореневу систему, очищали від залишків ґрунту, промивали під проточною водою та висушували в гарно провітрюваному приміщенні без доступу прямих сонячних променів. Безпосередньо перед початком екстракції, зразки рослин розділяли на підземні та надземні частини, далі подрібнювали.

Методика визначення залишкових кількостей трефлану в ґрунті. Методика заснована на екстракції трифлураліну з ґрунту чи рослин органічними розчинниками з подальшим визначенням методом газової хроматографії на хроматографі «Кристалл 2000» з детектором із захоплення електронів та скляною колонкою довжиною 1 м, діаметром 3 мм, заповненою носієм - хроматон N-AW DMS (0,16-0,20мм), з нерухомою нанесеною фазою SE-30 (5%), газ-носій азот марки «осч» згідно з [49, 48, 68, 109, 110, 31, 69, 126, 47]. Витрати газу, см3/хв: газ-носій №1 - 22, газ-носій №2 - 45, газ-носій №3 - 50. Визначення трифлураліну проводили при наступному температурному режимі робочої методики приладу: температура колонки - 160 ОС, температура випарника - 200 ОС, температура детектора - 210 ОС.

Ґрунт попередньо просівали через сито з отворами 1 мм, видаляли рослинні рештки, корені та сторонні домішки. Екстракцію пестициду із зволожених ґрунтових зразків проводили ацетоном з подальшим перерозподілом їх у гексан. Повторність у дослідах триразова. Результати виражені як середнє арифметичне цих повторностей.

Цікаві статті з розділу

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...