Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

На ПП3 територія характеризується середньою тривалістю осушення, наявна система замулених меліоративних каналів у осінній період (глибина 0,6-0,8 м та ширина нарізки 200-300 м). Осушувальна система функціонує незадовільно, слабко впливає на продуктивність деревостану. По периферії ділянки деякі частини розорані, порушується природохоронний режим. Зустрічаються піщані острівці. Торф чорний низинно-перехідний із високим коефіцієнтом теплоємності. Потужність покладів від 1,0 до 1,5 метрів. Територія не залісена, з різко зміненим гідрорежимом. Спостерігається активна фаза ксерофітизації: на осушеній ділянці переважають ксеромезофіти (35,5%) та мезофіти (25,5%). Крім мезофітних і ксеромезофітних видів, виділяється ще група гігрофітних видів біля каналу, які складають 10,5%. У травостої домінують лучні злаки з широкою амплітудою відносно зволоження - Deschampsia caespitosa, Festuca pratensis, Poa pratensis, P. triviales, Dactylis glomerata, а також Epilobium palustre, Juncus effusum, Ranunculus repens, Rumex confertus. На зниженнях поширені також ділянки луків характерних для союзу Calthion, асоціації Epilobio-Juncetum effuse. Зустрічаються осередки адвентивних і рудеральних видів. Унаслідок випадання з рослинного покриву гідрофільних видів та формування вільних екологічних ніш на цю територію проникають неболотні види, витісняючи аборигенні види рослин та формуючи нову сукцесійну стадію: зміну болотного на злаковий та злаково/різнотравний фітоценози. Такі ділянки, зазвичай, використовують як сіножаті або як пасовища, зокрема поряд із каналом знаходяться сільськогосподарські угіддя.

Вздовж меліоративних каналів, що проходять через досліджувану ділянку, поширені вільхові деревостани (Alnus glutinosa (L.) Gaerth), для яких низинний рельєф з відповідним проточним зволоженням і близьким заляганням підземних вод є оптимальними умовами для їх зростання, та біогрупи берези повислої (Bétula verrucósa (L.), 3-5 особин, Hсер = 10-15м, Dсер = 15,5 см; N=95 шт./га; Iссер=2,1; середня відстань між біогрупами сягає 15-20 м). Розвиваються розріджені зарості осок та очерету. Поблизу меліоративного каналу трав’яний покрив представлений Vaccinium myrtellus L., Pleurozium Schreberi Mitt., Dicranum undulatum Ehrh., Pteridium aquilinum Kuhn., Rubus caesius L., Ledum palustre L., Eriophorum vaginatum L. тощо.

За літературними даними відомо, що осушувальна меліорація впливає на лісівничо-таксаційні показники соснових насаджень позитивно: збільшення приросту за запасом на одиниці лісопокритої площі, збільшення середньої повноти та класу бонітету. Спад величини цих показників (зокрема зменшення інтенсивності росту соснових деревостанів та погіршення санітарного стану через слабофункціонуючу осушувальну систему) є характерним для соснових насаджень на відстані 50-100 м від невдало осушеного торфовища (Iссер=2,4) (рис. 5), що свідчить, що на цій ділянці вже почалося повторне заболочування через утримання стоку й акумуляцію вологи (табл. 7, 8).

Таблиця 7

Характеристика лісових насаджень у заказнику на відстані більше 150 м від торфовища

Цікаві статті з розділу

Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...

Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що вода – вели ...