Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)

ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної приземної концентрації, яка буде перевищувати ГДК. Розрахунок ГДВ враховує: рельєф місцевості, метеорологічні умови місцевості та інше.

Для одинарного стаціонарного джерела викиду у випадку з круглим устям ГДВ

розраховується за формулами (2.31.) і (2.32.):

якщо < ГДК:(2.31.)

, у випадку коли f ≥ 100 або ∆Т ≈ 0; (2.32.)

де: - фонова концентрація, мг/м3

(Див. формулу (2.1.)).

Розрахунки:

Оскільки < ГДК, ГДВ розраховуємо за формулою (2.31.) :

ГДВ (окис заліза)

ГДВ (оксид азоту)

ГДВ (пил борошна)

Таблиця 2.4

Назва речовини	ГДВ	Маса викиду
Окис заліза	1,38	0,29
Оксид азоту	13,83	0,27
Пил борошна	5,76	0,24

Порівнявши результати ГДВ і маси викиду речовин можна побачити, що маси викиду не перевищують ГДВ.

Цікаві статті з розділу

Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...

Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...