Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Отже, в результаті недостатньо врегульованої рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти дубових насаджень «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр». Це проявляється в: механічних пошкодженнях дерев, витоптуванні трав’яного покриву, лісової підстилки і поверхневого шару ґрунту, задернінні його злаками та бур’янами, витісненні лісових трав’яних видів. В зоні середнього і особливо інтенсивного впливу рекреації лісові екосистеми поступово деградують і трансформуються. З наближенням до необлаштованих пікнікових майданчиків зріджується пошкоджений деревостан, що спричиняє активізацію розвитку підросту і особливо підліску. Деградовані лісостани потребують лісовідновних заходів. Для збереження дубових насаджень рекреаційної зони НПП необхідно облаштувати стежково-дорожну і майданчикову інфраструктуру відпочинку і туризму та забезпечити регулювання рекреаційного навантаження відповідно до чинних норм. Це дасть змогу не тільки стабілізувати екологічну рівновагу лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.

.3 Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів Західного Полісся

Відтворення природних рис рослинного покриву є дуже актуальним завданням особливо для Західного Полісся, де антропогенна трансформація (гідротехнічна меліорація) набула великого розмаху. Починаючи з другої половини ХІХ століття, територію Західного Полісся інтенсивно осушували. На цей час, унаслідок припинення доглядів за осушувальними мережами, на багатьох осушених в минулому ділянках спостерігаються процеси повторного заболочення, що помітно знижує рівень ґрунтових вод, змінюючи й водний режим на меліорованих землях, внаслідок чого зазнають змін структура й флористичний склад рослинних угруповань території. З огляду на це, виникла потреба дослідити стан рослинного покриву на осушених землях. У якості характерної території вибрали ландшафтний заказник місцевого значення «Градіївський» (с. Граддя, Маневицький район, Волинська область), де внаслідок недостатньо врегульованого природокористування значної трансформації зазнали всі структурно-функціональні компоненти природної екосистеми заказника. Заказник «Градіївський» (806,6 га) створений у 2006 р. та розташований у зоні Західного Полісся. Основні типи ґрунтів - дерново-підзолисті, опідзолені та дернові. На території заказника охороняється заболочений низькобонитетний лісовий масив сосни звичайної та берези повислої.

На досліджуваному об’єкті виявлено осушене торфовище з наявною системою замулених меліоративних каналів, яке використовується для сільськогосподарських цілей. Відповідно до принципів порівняльної екології у міру віддалення від осушеного торфовища було закладено екологічний профіль з трьох пробних площ: у типовій зоні заказника, контроль (ПП1); на відстані 100-200 м від осушеної ділянки (ПП2) та осушена ділянка (ПП3). Лісові насадження досліджували за комплексом лісівничо-таксаційних та екологічних показників характеристики деревостану відповідно до загальноприйнятих у таксації та лісівництві методик [3].

Встановлено, що екосистема заказника зазнає значного впливу антропогенних чинників на її структурно-функціональні компоненти. Відбувається інтенсивне використання лісових ресурсів за рахунок збільшення сільськогосподарських земель, здійснення меліорацій, що спричинило деградацію трав'яного покриву, зниження його екологічної ролі у водозборах, зниження біотичного і ландшафтного різноманіття, зростання екологічних ризиків на заповідній території. Порушення структурно-функціональних зв’язків між основними компонентами екосистеми виявляються як на меліорованій території заказника, так і на значних площах прилеглої території. Порівняльна оцінка лісових ділянок екологічного профілю показала, що стан насаджень низькобонітетної сосни звичайної залежить від наближеності до осушеного торфовища.

Цікаві статті з розділу

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...