Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Отже, в результаті недостатньо врегульованої рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти дубових насаджень «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр». Це проявляється в: механічних пошкодженнях дерев, витоптуванні трав’яного покриву, лісової підстилки і поверхневого шару ґрунту, задернінні його злаками та бур’янами, витісненні лісових трав’яних видів. В зоні середнього і особливо інтенсивного впливу рекреації лісові екосистеми поступово деградують і трансформуються. З наближенням до необлаштованих пікнікових майданчиків зріджується пошкоджений деревостан, що спричиняє активізацію розвитку підросту і особливо підліску. Деградовані лісостани потребують лісовідновних заходів. Для збереження дубових насаджень рекреаційної зони НПП необхідно облаштувати стежково-дорожну і майданчикову інфраструктуру відпочинку і туризму та забезпечити регулювання рекреаційного навантаження відповідно до чинних норм. Це дасть змогу не тільки стабілізувати екологічну рівновагу лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.

.3 Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів Західного Полісся

Відтворення природних рис рослинного покриву є дуже актуальним завданням особливо для Західного Полісся, де антропогенна трансформація (гідротехнічна меліорація) набула великого розмаху. Починаючи з другої половини ХІХ століття, територію Західного Полісся інтенсивно осушували. На цей час, унаслідок припинення доглядів за осушувальними мережами, на багатьох осушених в минулому ділянках спостерігаються процеси повторного заболочення, що помітно знижує рівень ґрунтових вод, змінюючи й водний режим на меліорованих землях, внаслідок чого зазнають змін структура й флористичний склад рослинних угруповань території. З огляду на це, виникла потреба дослідити стан рослинного покриву на осушених землях. У якості характерної території вибрали ландшафтний заказник місцевого значення «Градіївський» (с. Граддя, Маневицький район, Волинська область), де внаслідок недостатньо врегульованого природокористування значної трансформації зазнали всі структурно-функціональні компоненти природної екосистеми заказника. Заказник «Градіївський» (806,6 га) створений у 2006 р. та розташований у зоні Західного Полісся. Основні типи ґрунтів - дерново-підзолисті, опідзолені та дернові. На території заказника охороняється заболочений низькобонитетний лісовий масив сосни звичайної та берези повислої.

На досліджуваному об’єкті виявлено осушене торфовище з наявною системою замулених меліоративних каналів, яке використовується для сільськогосподарських цілей. Відповідно до принципів порівняльної екології у міру віддалення від осушеного торфовища було закладено екологічний профіль з трьох пробних площ: у типовій зоні заказника, контроль (ПП1); на відстані 100-200 м від осушеної ділянки (ПП2) та осушена ділянка (ПП3). Лісові насадження досліджували за комплексом лісівничо-таксаційних та екологічних показників характеристики деревостану відповідно до загальноприйнятих у таксації та лісівництві методик [3].

Встановлено, що екосистема заказника зазнає значного впливу антропогенних чинників на її структурно-функціональні компоненти. Відбувається інтенсивне використання лісових ресурсів за рахунок збільшення сільськогосподарських земель, здійснення меліорацій, що спричинило деградацію трав'яного покриву, зниження його екологічної ролі у водозборах, зниження біотичного і ландшафтного різноманіття, зростання екологічних ризиків на заповідній території. Порушення структурно-функціональних зв’язків між основними компонентами екосистеми виявляються як на меліорованій території заказника, так і на значних площах прилеглої території. Порівняльна оцінка лісових ділянок екологічного профілю показала, що стан насаджень низькобонітетної сосни звичайної залежить від наближеності до осушеного торфовища.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля
Серед глобальних проблем сучасності одними з найбільш актуальних є екологічні проблеми, які проникають в різні сфери суспільного життя та визначають особливості стабільного розвитку кожної д ...