Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та
Нрк (38-50 см) - перехідний наносний мінеральний горизонт, менше гумусований від попереднього, темнувато-сіруватий, неоднорідний, середньо-суглинковий, крупнозернисто-грудкуватої структури, свіжий, щільний, подекуди присутні корінці рослин;
Т1 (50-78 см) - торфовий горизонт, темно-коричневий, добре розкладений, вологий, слабко ущільнений, карбонатний, зрідка трапляються напіврозкладені корінці рослин;
Т2 (78-150 см) - торф, коричнево-бурий, слабко розкладений, вологий, губчастий, багато напіврозкладених решток рослин;
Т3 (150-235см) - торф, бурувато-коричневий, нерівномірно розкладений, неоднорідний, карбонатний, подекуди мушлі молюсків, з глибини 235 см просочується вода.
Два пірогенні утворення мають еліпсоподібну форму розміром 10х25 м та 17х23 м. Поверхня обох нерівна, купиняста, з подекуди з підвищеннями 10-20 см. Колір поверхні пірогенних утворень неоднорідний - від темно-сірого до чорного, з окремими бурими плямами. Глибина появи ґрунтових вод - 85 см. Для позначення прошарків попелу в характеристиці будови профілю пірогенних утворень скористались індексом Сns [3].(0-5 см) - попіл сірого кольору з коричневими плямами забарвлення, безструктурний, пухкий;(5-25 см) - попіл світло-коричневого забарвлення, неоднорідний, у разі незначної зовнішньої дії руйнується, більш вологіший, пухкий, відчутний незначний вміст мінеральних частинок (кварцу), карбонатний;(25-27 см) - пірогенно-змінений торф чорного кольору, вологий, щільний, карбонатний;
Т (27-45 см) - торф коричнево-бурий, сирий, можна розім’яти в пластичну однорідну масу, трапляються окремі рештки болотних рослин;
РТ (45-55 см) - перехідний горизонт, прошарки сірого піску з торфом бурого забарвлення, неоднорідний;
РGl (55-85 см) - алювіальні відклади, пісок.
Відомо, що головною першопричиною пожеж на торфовищах і пірогенної деградації торфових ґрунтів є антропогенна діяльність - меліоративне пересушення торфових ґрунтів, відсутність систем регулювання рівня ґрунтових вод, що призводить до швидкого пересихання органічної маси. У межах Здолбунівського району пірогенної деградації зазнають торфовища в місцях сучасних або закинутих торфорозробок. На місці вигорілих торфових осушених ґрунтів формуються специфічні пірогенні утворення: пірогенно-перегнійні, пірогенно-піщані, піщані, пірогенно-дерев’янисто-піщані й пірогенно-торфові [2, 10, 14, 15-16, 20, 58]. Процеси пірогенезу спричиняють глибокі деструкції в будові профілю і властивостях торфових ґрунтів [10, 14, 15-16]. В зв’язку з цим виконано порівняння морфологічних ознак та фізико-хімічних властивостей недеградованого і пірогенно видозміненого ґрунту частково осушеного лісового торфовища.
Морфологія та фізико-хімічні властивості грунту. Пірогенна деградація поверхневих горизонтів частково осушеного торфового ґрунту істотно впливає на його загальні фізико-хімічні властивості: зміна щільності будови ґрунту, загальною пористості, вологоємності тощо. Окрім того, пірогенний чинник спричиняє майже повну втрату торфовим ґрунтом органогенного горизонту, потужність якого у деградованому ґрунті становить 20 см, тоді як у недеградованому ґрунті сягає 150-200 см. За фізичними і фізико-хімічними властивостями пірогенні утворення відрізняються від непорушених торфових ґрунтів (табл. 9).
Таблиця 9
Фізико-хімічні властивості досліджуваних ґрунтів
|
Гене- тичні гори- зонти |
Глибина відбору зразків, см |
pH водне |
pH сольо- ве |
Гідролі-тична кіслот-ність |
Вміст CaCO3, % |
Гігрос-копічна волога,% |
Щіль-ність будови, г\см³ |
Золь-ність, % |
|
Непорушений торфовий грунт | ||||||||
|
Нк |
6-21 |
8,95 |
7,20 |
- |
48,5 |
10,3 |
0,77 |
- |
|
Нрк |
38-50 |
9,33 |
7,78 |
- |
32,2 |
9,2 |
0,69 |
- |
|
Т1 |
60-75 |
9,20 |
7,35 |
- |
21,0 |
15,6 |
0,31 |
25,7 |
|
Т2 |
105-120 |
6,12 |
6,83 |
10,2 |
0,2 |
20,0 |
0,28 |
11,2 |
|
Т3 |
200-215 |
8,75 |
7,01 |
6,6 |
0,2 |
17,2 |
0,27 |
10,8 |
|
Постпірогенно-торфове утворення | ||||||||
|
Cns1 |
1-5 |
10, 15 |
8,1 |
- |
24,13 |
6,8 |
0,29 |
89,2 |
|
Cns2 |
10-20 |
9,95 |
8,15 |
- |
21,88 |
4,4 |
0,25 |
88,5 |
|
Cnsm |
25-27 |
9,67 |
8,33 |
- |
3,1 |
7,5 |
0,21 |
89,1 |
|
Т |
30-40 |
6,10 |
6,05 |
23,0 |
1,5 |
14,6 |
0,27 |
25,5 |
|
РТ |
45-55 |
5,9 |
6,0 |
9,0 |
0,7 |
3,9 |
0,19 |
78,0 |
|
РGl |
60-70 |
9,85 |
8,11 |
0,1 |
0,8 |
0,9 |
- |
88,0 |
Цікаві статті з розділу
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики
України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного
розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...
Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього
середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану
рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.