Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Одним з пріоритетних завдань міжнародної політики охорони навколишнього природного середовища та протидії негативним наслідкам змін клімату є збереження й раціональне використання торфових боліт. Це зумовлено тим, що одним з найуразливіших типів водно-болотних угідь є торфові болота. Це надзвичайно важливі екосистеми з унікальним біорізноманіттям, вони мають фітоісторичне, ботаніко-географічне значення, виконують водорегулюючу функцію. В сучасних умовах торфові болота перебувають під загрозою деградації. Антропогенна діяльність призвела до порушення динамічної рівноваги в водно-болотних екосистемах, трансформації структури та порушення зв’язків між їх основними компонентами, що зумовлено низькою стійкістю таких екосистем до різких коливань природних умов, їх генезисом і ландшафтним розподілом. Подібних кардинальних змін вони зазнають після меліорацій та, часто необґрунтованого з екологічних та економічних позицій, використання цих територій, як сільськогосподарських угідь [10, 14]. Великомасштабні пожежі торфовищ трапляються в Російській Федерації, Білорусі, країнах Прибалтики, Польщі. В Україні пожежі на торфовищах найчастіше виникають у межах Українського Полісся, Передкарпаття, Малого Полісся, де зосереджені головні масиви торфових ґрунтів. В земельному кодексі України вказано, що «торфовища з глибиною залягання торфу більше 1 м і осушені незалежно від глибини .», належать до особливо цінних земель, а отже, потребують особливої охорони і раціонального використання.

На сьогодні в Україні близько 1 млн. га осушених торфовищ, основна частина яких знаходиться в Правобережному Поліссі в межах саме Рівненської області. Площа земель меліоративного фонду Рівненської області становить 534,8 тис. га (26,7% від загальної площі земель), з яких меліоровані торфові ґрунти займають 32% меліорованих земель області [5]. Серед низки небажаних процесів, що простежуються на осушених торфовищах, є їх деградація під впливом пірогенного фактору. В особливо посушливі роки затяжні пожежі на торфовищах регіону можуть тривати до кількох тижнів, завдаючи значних матеріальних збитків, порушуючи екологічну рівновагу НПС та завдаючи непоправної шкоди людству. Та, не зважаючи, на важливість біосферної ролі торфовищ, проблема пірогенної деградації є маловивченою. Тому дослідження причин виникнення пожеж на торфовищах, особливостей проходження та наслідків пірогенної деградації цих екосистем щодо впливу цього явища на довкілля є актуальним.

Пірогенну деградацію торфового ґрунту досліджували на напівстаціонарних дослідних ділянках експедиційним методом на осушувально-зволожувальній системі «Суйми» у межах фізико-географічної області Малого Полісся на території с. Дермань ІІ Здолбунівського району Рівненської області (заплава витоки р. Устя). Площа родовища становить близько 47 га, з яких 0,07 га пробної ділянки вигоріли в результаті локальної торфової пожежі 2011 р. Об’єктом дослідження був осушений меліорований торфовий грунт (контроль, вересень 2010 р.) та пірогенно-деградований торфовий ґрунт (наступний рік після пожежі, червень 2012 р.). Предмет досліджень - трансформація морфологічних особливостей, фізико-хімічних властивостей ґрунту; хімічних властивостей поверхневих вод торфовища під впливом процесів пірогенезу.

Для характеристики будови профілю непорушеного торфового ґрунту наведемо опис розрізу, закладеного в долині р. Устя Рівненської області, Здолбунівського району, с. Дермань ІІ у 2010 р. Поверхня ґрунту задернована. Глибина ґрунтових вод - 235 см.

Нd (0-6 см) - дернина;

Нк (6-37 см) - гумусований наносний мінеральний горизонт, темно-коричневий, неоднорідний, легко-суглинковий, грудкувато-зернистої структури, свіжий, щільний, пронизаний корінцями рослин;

Цікаві статті з розділу

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Ліс – народне багатство Закарпаття
„У лісі я знайшов для себе джерело безконечних відкриттів...” М. Пришвін Одним із найкращих багатств, якими наділена наша держава і вся планета Земля, являється ліс. Справді, в лі ...