Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та
Вплив рекреації на НПП досліджували на прикладі найбільш навантаженого Скверу. Відповідно до принципів порівняльної екології в ідентичних за лісівничо-таксаційними показниками насадженнях Х класу віку було закладено екологічний профіль з трьох пробних площ на різній відстані від туристичного пікнікового майданчика і основної лісової дороги: у зонах інтенсивного - ПП1, середнього - ПП2 та помірного - ПП3 рекреаційного навантаження. Насадження характеризували за комплексом лісівничо-таксаційних показників [3].
Деревостан у Сквері має склад 4Д2Яс4Г+Кл. У першому ярусі зростають дуб звичайний з домішкою ясена звичайного, в’яза шорсткого (ільма), берези завислої, осики; у другому ярусі: граб, клен гостролистий і польовий, липа, груша, яблуня. Підісок з ліщини, бруслини, бузини чорної, свидини; подекуди зустрічаються шипшина, глід, горобина, клен татарський. Трав’яний покрив: зірочник лісовий, копитняк, зеленчук, печіночниця звичайна, медунка темна, осоки волосиста і пальчаста, фіалка дивна, купина багатоквіткова, маренка запашна, розхідник звичайний, грястиця збірна, гравілат міський, підмаренник проміжний, тонконіг дібровний, куцоніжка лісова.
У першому ярусі деревостанів Скверу домінує Q. robur, його супутником є F. excelsior, у підрості - C. Betulus (табл. 4). Хід росту основних деревних порід взонах інтенсивного, середнього та рекреаційного навантаження показаний на рис. 1-3.
Таблиця 4
Лісівничо-таксаційна характеристика дубових деревостанів екологічного профілю
|
ПП |
Порода |
Середній діаметр, см |
Середня висота, м |
Сума площ перерізів стовбурів, м2/га |
Густота, шт./га |
Зімкненість намету |
Іс |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
І ярус, 8Д2Я + Кл | ||||||
|
Q. robur |
45,7 |
26,4 |
27,8 |
271 |
0,67 |
2,11 | |
|
F. excelsior |
45,8 |
31,0 |
6,3 |
62 |
0,13 |
2,14 | |
|
Разом |
45,6 |
28,7 |
34,1 |
333 |
0,8 |
2,125 | |
|
ІІ ярус, 6Г4Я + Кл | |||||||
|
C. betulus |
25,7 |
19,4 |
4,6 |
37 |
- |
4,44 | |
|
F. excelsior |
34,2 |
21,5 |
3,8 |
29 |
- |
3,58 | |
|
Разом |
30,0 |
20,5 |
8,4 |
66 |
- |
4,01 | |
|
Підріст, 5Гр3Д2Я | |||||||
|
C. betulus |
14,6 |
8,8 |
3,6 |
27 |
- |
2,54 | |
|
Q. robur |
18,9 |
13,7 |
2,7 |
20 |
- |
2,61 | |
|
F. excelsior |
17,5 |
13,9 |
2,2 |
17 |
- |
2,52 | |
|
Разом |
17,0 |
12,1 |
8,5 |
64 |
- |
2,55 | |
|
Підлісок | |||||||
|
C. betulus |
2,3 |
1,3 |
0,2 |
5 |
- |
2,75 | |
|
Q. robur |
3,1 |
1,8 |
0,3 |
4 |
- |
2,31 | |
|
F. excelsior |
2,9 |
1,7 |
0,3 |
4 |
- |
2,28 | |
|
Разом |
2,8 |
1,6 |
0,8 |
13 |
- |
2,44 | |
|
2 |
І ярус 6Д4Я + Кл | ||||||
|
Q. robur |
43,3 |
25,8 |
21,8 |
226 |
0,53 |
2,1 | |
|
F. excelsior |
40,4 |
28,6 |
14,5 |
123 |
0,31 |
1,65 | |
|
Разом |
41,9 |
27,2 |
36,3 |
349 |
0,84 |
1,88 | |
|
ІІ ярус, 5Г4Я1Д + КлВ | |||||||
|
C. betulus |
24,8 |
19,3 |
4,1 |
32 |
- |
4,38 | |
|
F. excelsior |
35,6 |
21,8 |
3,9 |
31 |
- |
3,51 | |
|
2 |
Q. robur |
33,5 |
20,4 |
0,9 |
7 |
- |
3,97 |
|
Разом |
31,3 |
20,5 |
8,9 |
40 |
- |
3,96 | |
|
Підріст, 6Гр2Д2Я | |||||||
|
C. betulus |
13,9 |
8,5 |
3,9 |
32 |
- |
2,36 | |
|
Q. robur |
18,2 |
13,4 |
2,7 |
21 |
- |
2,18 | |
|
F. excelsior |
18,4 |
13,8 |
2,2 |
16 |
- |
2,24 | |
|
Разом |
16,8 |
11,9 |
8,8 |
69 |
- |
2,26 | |
|
Підлісок | |||||||
|
C. betulus |
2,5 |
1,4 |
0,3 |
7 |
- |
2,38 | |
|
Q. robur |
3,0 |
1,7 |
0,4 |
5 |
- |
2,19 | |
|
F. excelsior |
2,7 |
1,6 |
0,3 |
4 |
- |
2,03 | |
|
Разом |
2,7 |
1,5 |
1,0 |
16 |
- |
2,2 | |
|
3 |
І ярус 6Д4Я + Кл | ||||||
|
Q. robur |
41,3 |
27,8 |
20,8 |
217 |
0,48 |
1,93 | |
|
F. excelsior |
50,1 |
31,6 |
15,8 |
133 |
0,4 |
1,57 | |
|
Разом |
45,7 |
29,7 |
36,6 |
350 |
0,88 |
1,75 | |
|
ІІ ярус, 4Г4Я2Д + Кл | |||||||
|
C. betulus |
25,3 |
18,2 |
3,8 |
28 |
- |
3,23 | |
|
F. excelsior |
34,8 |
22,1 |
4,2 |
29 |
- |
2,95 | |
|
Q. robur |
34,1 |
20,7 |
2,1 |
15 |
- |
2,98 | |
|
Разом |
31,4 |
20,3 |
10,1 |
68 |
- |
3,05 | |
|
Підріст, 4Гр3Д3Я | |||||||
|
C. betulus |
13,7 |
8,9 |
2,6 |
31 |
- |
1,95 | |
|
Q. robur |
18,8 |
13,7 |
3,6 |
26 |
- |
1,56 | |
|
F. excelsior |
18,5 |
14,1 |
2,9 |
21 |
- |
1,63 | |
|
Разом |
17,0 |
12,2 |
9,1 |
78 |
- |
1,71 | |
|
Підлісок | |||||||
|
C. betulus |
2,4 |
1,4 |
0,2 |
5 |
- |
1,93 | |
|
Q. robur |
3,1 |
1,8 |
0,5 |
13 |
- |
1,77 | |
|
F. excelsior |
2,7 |
1,5 |
0,5 |
12 |
- |
1,64 | |
|
Разом |
2,7 |
1,6 |
1,2 |
30 |
- |
1,78 | |
Цікаві статті з розділу
Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля
є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження
й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...
Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання
енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для
споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини,
збільшення тривалості та поліпшен ...
Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
Ми, молодь 21 століття, вступаємо в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків НТР та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель в найближчі десятилітт ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.