Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Аналогічні результати щодо благонадійного потенціалу відновлення продуктивних лісонасаджень отримано також на луках та полонинах, що прилягають до вологих смеречників та вологих ялицевих смеречників Шепітського, Черемоського лісництв ДП «Путильське лісове господарство», Мигівського, Гірсько-Кутського лісництв ДП «Берегометське лісомисливське господарство», Лаурського, Красноїльського лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство».

Об’єктами досліджень були також характерні для регіону лісові насадження Чемернарського та Гірсько-Кутського лісництв Берегометського лісомисливського господарства (ДП «Берегометське ЛМГ»), пройдені рівномірно-поступовими рубками головного користування відповідно до «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат». Переважаючими корінними типами лісу на досліджуваній території є вологий смереково-буковий суяличник (у Чемернарському лісництві) та вологий буково-смерековий суяличник (в Гірсько-Кутському). Основний породний склад деревостанів - 5Яц3См2Бк та 6Яц 3Бк 1См, висота над рівнем моря від 720 до 900 м, крутизна схилів - 19-29 градусів.

Вплив на природне поновлення лісу циклу лісогосподарських заходів «РПР - поновлення - освітлення», проведених у 2002, 2007 і 2011 роках, досліджували в умовах вологого буково-смерекового суяличника в Гірсько-Кутському лісництві ДП «Берегометське ЛМГ» на трьох пробних площах: ПП1 - кв. 32, вид. 7, площа - 3,1 га, схил - північно-західний (ПнЗх): 21о, висота - 750 м над рівнем моря (н.р.м.); ПП2 - кв. 26, вид. 22, площа - 3,0 га, схил - ПнЗх: 20о, висота - 800 м н.р.м.; ПП3 - кв. 27, вид. 14, площа - 2,1 га, схил - ПнСх: 19о, висота - 900 м н.р.м. На кожній ПП оцінювали стан підросту: 1) до і після (2002 р.) першого прийому рівномірно-поступової рубки (РПР); 2) після кінцевого прийому РПР (2007 р.); 3) до і після рубки «освітлення» (2011 р.). У Чемернарському лісництві природне поновлення оцінювали після проведення 1-го прийому РПР, його розвиток і стан - після кінцевого прийому РПР та переведення ділянки у категорію «покриті лісом землі», а також збереженість - після проведення освітлення оцінювали в умовах вологого смерекового-букового суяличника. Порівнювали результати з відповідними показниками на ділянці, пройденій суцільною лісовідновною рубкою (ЛВР). Схему рівномірно-поступової рубки лісів, що була розроблена Г. Гартігом, і нині вважають класичною. За цією схемою деревостан вирубують у чотири прийоми, кожен з яких орієнтований на певну мету і має відповідну назву: перший прийом - підготовчий, другий - засівний, третій - освітлювальний і четвертий - кінцевий. У процесі здійснення такої рубки забезпечується поступове і рівномірне по площі вибирання дерев та створення надійного доволі рівномірно поширеного молодого насадження. Загальний термін рубки не виходить за межі одного класу віку (20 років), тобто класична рівномірно-поступова рубка є короткостроковою, а після неї виникає одновікове насадження. Такі рубки лісу проводять в гірських та рівнинних умовах Чернівецької області, починаючи з 50-х років минулого століття. Це дає можливість забезпечити успішне природне відновлення корінних типів букових та ялицевих лісів.

В результаті досліджень буково-смерекових та смереково-букових суяличників Чемернарського та Гірсько-Кутського лісництв Берегометського лісомисливського господарства, пройдених рівномірно-поступовими рубками, встановлено, що кількість прийомів рубок, їх інтенсивність і повторюваність залежить від стану материнського деревостану та підросту, умов погоди, періодичності плодоношення. Виявилося, що в умовах інтенсивного ведення лісового господарства, зокрема, за систематичного проведення рубок догляду за лісом, останні прохідні рубки замінюють підготовчий прийом поступової рубки. Поступову рубка починають із засівного прийому. Аналіз показав, що застосування тракторного трелювання деревини не дає змоги зберегти належну кількість високого підросту лісоутворювальних порід непошкодженим. Значно краще зберігається підріст висотою до 0,5 м, дерева якого є життєздатними. Виявилося, що чутливість підросту бука до його освітлення є не такою великою, як вважали раніше, і що його можна швидше звільняти від притінення материнським наметом. Тобто є можливість поєднувати освітлювальний і кінцевий прийоми рубки.

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану міської системи м. Рівного
Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протил ...

Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багатор ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...