Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський

Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медико-біологічною й соціальною проблему. Нині 30-40% населення земної кулі страждає алергійними захворюваннями (Хаитов, 2002), у тому числі викликаними рослинами (у різних регіонах від 5 до 30% загальної кількості хворих алергією). Установлено, що кожні 10 років кількість хворих в усьому світі подвоюється. Згідно із прогнозом учених в 2015 р. понад 50% населення Землі буде піддане полинозам (Мошкевич, 1999). Основною причиною росту алергійних хвороб є погіршення екологічних умов.

Проблема полинозів, тобто алергійних хвороб, викликаних пилком рослин, має яскраво виражений регіональний характер. Поширеність реакції на рослини зумовлена екологічними умовами регіону, розмаїтістю флори, строками цвітіння рослин, ступенем алергенності їхнього пилку. У зв'язку із цим виникає гостра необхідність розробки в кожному регіоні науково обґрунтованої уяви про алергенні рослини і їх пилкових комплексах для проведення профілактичних робіт і лікування хворих полинозом.

Алергенні рослини і їх палинокомплекси, незважаючи на величезне значення їх для профілактики полинозів, виявилися недостатньо вивченими в багатьох містах України, у тому числі й м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. В Україні полинози займають провідне місце серед алергопатології. Однак дотепер спеціальні дослідження з еколого-біологічних аспектів полиноза практично не проведені, немає повних відомостей про алергенну флору, пилкових комплексах алергенних рослин, недостатні дані про характер поширення й екології найпоширеніших алергенних рослин країни, не говорячи вже про особливості й динаміку структури їх палинокомплексів. Все це ускладнює організацію специфічної діагностики, імунотерапії хворих полинозом і проведення лікувально-профілактичної роботи в країні. Це визначило напрямок і зміст нашого дослідження.

Метою роботи

є комплексний аналіз стану алергенної флори і її пилкових складових в умовах природної та урбанізованої систем м. Корсунь-Шевченківський на демекологічному рівні.

Для досягнення даної мети треба було вирішити наступні завдання

:

провести таксономічну ревізію алергенної флори м. Корсунь-Шевченківський, установити її зонально-регіональну специфіку, класифікувати види за ступенем їх алергеноактивності й виділити серед них особливо небезпечні види алергенних рослин;

виявити особливості поширення й деякі риси екології найпоширеніших і особливо небезпечних алергенних рослин урбоекосистеми;

дати кількісну і якісну оцінку структури алергенної флори й аерополинокомплексів деяких основних структурних підрозділів міста - для виявлення особливості їх тимчасової динаміки й закономірності формування;

розробити практичні рекомендації з метою поліпшення профілактики й діагностики полинозів.

Об’єкт досліджень

- фітокомплекси структурних компонентів м. Корсунь-Шевченківський.

Предмет досліджень

- розподіл та чисельність рослин-полинозоутворювачів за компонентами урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський.

Методи досліджень

:

- маршрутний;

- спостереження;

- аналізу;

- екосистемного підходу;

- математично-статистичний.

• Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі
• Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин
• Алергія і суспільство в третьому тисячолітті: проблеми і перспективи вирішення
• Погодно-кліматичні, ґрунтові умови міста
• Методи й матеріали дослідження
• Систематичний і еколого-географічний огляд алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський
• Характеристика алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський за ступенем небезпеки
• Таксономічна та екологічної характеристики алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський за місцем формування та ступенем небезпеки
• Еколого-біологічна основа профілактики полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі Корсунь-Шевченківський
• Охорона праці

Цікаві статті з розділу

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...

Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області
Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як ...

Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та ...