Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин
Причина полинозу - пилок рослин. Полиноз характеризується наступними особливостями:
· Початок, як правило, у молодому віці (8-20 років).
· Полинозом хворіють люди з алергічним фоном: ексудативно-катаральний діатез у ранньому віці, у старших - прояви харчової алергії. Виявом останнього є поява періодично різних висипань на шкірі, дисфункцій шлунково-кишкового тракту.
· Початок захворювання співпадає з періодом цвітіння рослин, до пилку яких є алергія, і симптоми захворювання повторюються щорічно в один і той же час.
· Після припинення контакту з пилком, який викликає алергічні реакції, симптоми зникають.
Для кожного регіону України характерним є свій календар опилення.
Весна (квітень - травень) - опилення берези, вільхи, горіха, дуба, ясена, клена, тополі, ліщини, в’язу, верби
Літо (червень - липень) - опилення злаків (тимофіївка, вівсяниця, лисохвіст, пирій, райграс, кукурудза), липи
Літо-осінь (липень - червень) - опилення складноцвітих (полин, амброзія, кульбаба), маревих (лобода, конопля, цикламен)
Найчастіше полиноз викликається пилком злакових трав. Серед великої кількості рослин тільки (50) продукують алергенний пилок. Алергенні властивості пилку зумовлені наступним: до складу пилку входять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, пігменти, ферменти, два гормони, мінерали. Алергенні і антигенні властивості пилку визначаються білковими і небілковими азотовмісними сполуками з молекулярною масою від 10 до 32х103.
Найбільше антигенів містить амброзія (10), надалі пилок злаків (до 7), дерев (до 3-х). Пилок різних лугових трав має спільні антигени, а спільних антигенів в пилку злакових і дерев немає. Багато дерев (береза, вільха, горіхи) мають спільні антигени. Отже, пилок любої рослини містить як специфічні для нього антигени, так і спільні з іншими видами рослин.
Встановлено, що пилок рослин має фактор проникливості, необхідний для опилення рослин. Останній також сприяє проникненню пилку через епітелій слизової оболонки носа, кон’юнктив, бронхів і т.д.
Антигени пилку містяться не тільки в пилкових зернах, але й в інших частинах рослини (стеблах, листках). Тому у частини пацієнтів з полинозом є два спалахи захворювання: одне навесні (період цвітіння), друге - восени (жовтень - листопад, особливо в суху погоду), яке викликається пилом сухого листя.
Здатність пилку рослин викликати алергічні захворювання визначається певними властивостями:
· алергенними, які зумовлені білковими і небілковими азотовмісними сполуками;
· наявність фактору проникливості у пилку, який визначає проникнення його через епітелій слизових оболонок;
· легкість, летючість, певна концентрація (> 25 зерен) на 1 см3 повітря, певні розміри (пилок, діаметром менше 25 мкм, проникає глибоко у дихальні шляхи, викликаючи їх сенсибілізацію, пилок діаметром > 30 мкм затримується у верхніх дихальних шляхах). Кількість пилку у повітрі визначається добовим ритмом, мете реологічними умовами (більша концентрація зранку, вдень, в сонячну погоду, майже відсутність пилку у дощову погоду).
Цікаві статті з розділу
Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область
розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської
низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з
Гомельською облас ...
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського
комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з
найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.