Методи й матеріали дослідження

Для дослідження флори м. Корсунь-Шевченківський був обраний метод модельних вибірок урбанізованого ландшафту (Ильминских, 1989). Вивчено та проаналізовано 20 модельних вибірок, у якості яких нами приймалися ділянки 10х10 м у зонах старої й нової забудови з обліком усієї розмаїтості місцеперебувань в адміністративних межах урбоекоситеми (рис.1).

Рис. 2.1. Схематичний план розміщення районів урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський

За модельні вибірки було обрано 9 частин міста, а саме: Центр, Мікрорайон, Автовокзал, Чорний хутір, Червоний хутір, Тартак, Раків хутір, Гончариха та Залізничний вокзал. Вищезазначені частини міста, в яким притаманна та чи інша частина міста, й визначили варіанти досліджень. Тому схема була такою:

- Природне урочище вздовж р. Рось (контроль);

- Центр;

- Мікрорайон;

- Червоний хутір;

- Чорний хутір;

- Автовокзал;

- Гончариха;

- Тартак;

- Залізничний вокзал;

- Раків хутір.

На варіанті 1 домінує, зрозуміло, природна частина. На варіанті 2, тобто в центральній частині урбоекосистеми домінують селітебна, житлова, рекреаційна та захисна зони. На варіанті 3, 4, 7, 8 та 10 - Мікрорайон, Червоний хутір, Гончариха, Тартак, Раків хутір, домінують житлова, складська, захисна, рекреаційна зони. Складська, транспортна та рудеральна зони охоплюють, в більшій чи меншій мірі, майже всі варіанти досліду, проте левова частка припадає на варіант 6 та 9 - Автовокзал та Залізничний вокзал. В районі Чорного хутора, варіант 5, крім житлової та захисної, знаходиться промислова і рудеральна зони, елементи якої, в певній мірі, притаманні Залізничному вокзалу - 9 варіант, Червоному хутору та Мікрорайону -3 і 4 варіанти, відповідно. До основного, наукового, методу дослідження було застосовано такі методи: маршрутний, спостереження, аналізу, екосистемного підходу, математично-статистичний.

На території дослідження були зафіксовані всі види рослин, для яких установлений факт їхньої мимовільної появи й виростання. Інтродуковані види, не схильні до здичавіння (Форзиція звичайна, Тополя пірамідальна, Троянда садова) не враховувалися. Для повноти виявлення кількісного та видового складу алергеннонебезпечної рослинності дослідження проводилися нами в період вегетаційного сезону (весняний, літній, осінній

). Під час досліджень було зроблено 4 геоботанічні описи. Під час аналізу флори використовували методики, характерні для подібного типу флористичних робіт. У роботі враховані матеріали гербаріїв Полтавського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя та літературні відомості.

Цікаві статті з розділу

Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування екосистеми, обгрунтовано ...

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...

Міжнародні природоохоронні організації
Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони бу ...