Характеристика алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський за ступенем небезпеки

3.2.1 ЗАГАЛЬНА ТАКСОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛЕРГЕННИХ РОСЛИН ЗА ПЕРІОДОМ ФОРМУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ

В період кінець березня початок квітня найбільш алергеннонебезпечною рослинністю є деревні породи до яких відносять за черговістю пилкоутворення так як вільха клейка Alnus viscosа та сіра A. cinerea, ліщина лісова й береза бородавчаста та біла, граб звичайний (рис. 3.1).

Звичайно, найбільш вагомий вклад вносять рослини-алергенами, що відносяться до родини березові Betulaceae, вербові Salixacea.

У другій декаді квітня зафіксовано масове цвітіння абрикосу звичайного, вишні звичайної та китайської, сливи та аличі домашньої, терену колючого, глоду трьохколючкового та одно кісточкового та ін. (рис. 3.2).

Серед трав’янистої рослинності цього періоду, яка вносить вклад у формування полинозів є представники з родини фіалкові (фіалка запашна), жовтецеві (жовтець їдкий, жовтець повзучий, жовтець прямий, анемона жовтецева, калюжниця болотяна), айстрові (кульбаба лікарська, мати-й-мачуха) та ін.

А Б

В Г

Рис. 3.1. Ранньовесняні полинозоутворювачі урбоекосистеми, квітень (А - береза повисла; Б - верба двох тичинкова; В - верболоз чорний; Г - клен американський)

А Б

Рис. 3.2. Інтенсивне цвітіння середньоранніх полинозоутворювачів (А - яблуня домашня; Б - вишня домашня)

У наприкінці квітня та початку травня місяця розпочинається, залежно від погодних умов та особливостей рельєфу території міста, масове цвітіння дуба черешкового, бузку звичайного, яблуні домашньої, груші домашньої та лісової, черемхи пташиної та чорної, сосни звичайної, туї західної і східної, ясена зеленого та дрібнолистого (рис. 3.3, 3.4).

Для трав’янистої рослинності травень місяць є початком масового формування суцвіть, зокрема до такої рослинності відносять представників із родини злакових Poaceae (грястиця збірна, райграс високий, лисохвіст болотяний та лучний, мітлиця біла, пшениця м’яка озима, жито посівне озиме, тритикале озиме), бобових Fabaceae (дрік красильний, горошок плотовий та мишачий, лядвенець рогатий, буркун білий та жовтий), губоцвіті Laebitaceae (смілка широколиста, віскарія (смілка) клейка).

Основний вклад, звичайно, вносять у формування пізньовесняних полинозів злакові трави, зокрема у яких домінує перехресне запилення (жито, грястиця збірна, райграс високий). В багатьох представників, які відносяться до родини злакових озимих і зимуючих цвітіння має розтягнутий період, залежно від інтенсивності формування волоті чи колоса, наявності підгонів, й припадає на частину червня місяця. У ярих злакових період цвітіння припадає на середину червня - початок липня (пажитниця лучна, вівсюг звичайний, овес, ячмінь, пшениця яра та тритикале яре), що, також, вносить питому частку в формування літніх полинозів.

Цікаві статті з розділу

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Моніторинг навколишнього середовища
Моніторинг навколишнього середовища - це система спостережень і контролю, що проводяться регулярно, за певною програмою для оцінки стану навколишнього середовища, аналізу що відбуваються в ній процесі ...

Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного середнього значення в результаті процесів с ...