Характеристика алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський за ступенем небезпеки
Червень-липень є періодом масового цвітіння представників із родини тополевих Populaceae (тополя чорна, біла, пірамідальна, тополя тремтяча), що має двоякий характер щодо формування полинозів. По-перше, ураження пилком, по-друге, механічне ураження дихальної та системи зору придатками насіння (рис. 3.5).
Останній період літо-осінь (липень - жовтень) є також щедрим на наявність полинозоутворювачів. Це час цвітіння рослин, які належать до родини складноцвіті, лободові та мають пилок з високоалергенними властивостями (рис. 3.6).
Рис. 3.6
У складській, селітебній, житловій, рудеральній зонах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський в цей період концентрується пилок десятків родів, що відносяться до таких родин рослин, як: щирицеві Amaranthaceae (щириця біла звичайна, нетреба звичайна), лободові Chenopodіaceae (лобода біла, лобода червона, лебеда розкидиста, насінники цукрових, кормових і столових буряків), айстрові Asteraceae (чорнощир звичайний, полин звичайний, гіркий, польовий, будяк злинка канадська та багатоквіткова, осот рожевий та жовтий, амброзія полинолиста), капустяні Brassicaceae, гречкові Polygonaceae (щавель кучерявий, кінський, пташиний та кислий) та ін. (рис. 3.7).
Рис. 3.7.
Пізньлітні-осінні рослини-полинозоутворювачі
(А - будяк пониклий, Б - полин звичайний, В - чорнощир нетреболистий, Г - беладона (дурман) звичайна, Д - петрушка собача, Е - морква дика)
Загострення літньо-осінніх полинозів пов'язане з утворенням пилку амброзії полинолистої - злісного алергена. Нещодавно карантинного буряна, який, дійсно, є загрозою для здоров'я мешканців міста. Основні співвідношення, що характеризують таксономічну структуру флори техногенних екотопів та її фракцій. У спектрі родин флори техногенних екотопів порівняно зі спектром регіональної флори на верхні позиції піднімаються родини Rosaceae, Caryophyllaceae, Lamiaceae, Chenopodiaceae, Boraginaceae, Polygonaceae. З них найбільше змінюють своє положення у спектрах родини Polygonaceae і Chenopodiaceae (з 11-го на 8-е).
Усі родини флори можна умовно розподілити на антропофільні (Brassicaceae, Chenopodiaceae, Polygonaceae), антропофобні (Cyperaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Ranunculaceae) та індиферентні (Asteraceae, Poaceae, Fabaceae), що не змінюють своїх позицій у різних фракціях флор техногенних екотопів у порівнянні з регіональним спектром флори. Провідне місце, що іноді здатні займати родини останньої групи у спектрах флор техногенних екотопів, пояснюється загальною зональною тенденцією їх широкого поширення, а не тільки стійкістю до дії техногенних факторів.
Цікаві статті з розділу
Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна
екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових
споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від
сіл ...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Лісові ресурси європейських країн
Лісове
господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з
екологічної точки зору.
В
данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів
Європи, їх екологічн ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.