Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, за даними таблиці 7, вміст токсиканта в люцерні (рослинній масі надземної та підземної частин) був 287,1±2,5 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК. При цьому в ґрунті виявлено значне зниження концентрації трифлураліну - до 39,0±0,7 мкг/кг сухої речовини.
У варіантах з соєю показано також досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та суттєве зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.9).
Таблиця 4.9 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах сої, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/кг сухої речовини* | |
|
перед закладкою досліду |
після завершення досліду | ||
|
Контроль |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
|
1 ГДК |
96,1±1,2 |
0,8±0,2 |
65,2±2,1 |
|
5 ГДК |
494,8±2,3 |
8,3±0,2 |
180,5±1,4 |
|
10 ГДК |
967,3±3,1 |
20,0±0,3 |
304,0±1,7 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Результати досліджень рослинного матеріалу сої (рослинної маси надземної та підземної частин) показують, що при забрудненні ґрунту в 10 ГДК концентрація трифлураліну в рослинному матеріалі була 304,0±1,7 мкг/кг сухої речовини, при цьому в ґрунті відмічено зменшення концентрації гербіциду до 20,0±0,3 мкг/кг сухої речовини (у порівнянні з початковою концентрацією в 1000 мкг/кг). Отже, використання сої з є перспективним з фіторемедіаційною метою.
При аналізі ступеню забруднення ґрунту та інтенсивності накопичення трифлураліну організмами культурних рослин доцільним є визначення коефіцієнтів біонакопичення та транслокації (4.10-4.15).
Таблиця 4.10 Біонакопичення та транслокація трифлураліну рослинами квасолі (вегетаційний дослід №1)*
|
Дослідний варіант |
Концентрація трефлану, мкг/кг |
Кб** |
Кт*** | ||
|
ґрунт |
корінь |
надземна частина | |||
|
1 ГДК |
0,8±0,2 |
4,4±0,9 |
60,7±1,75 |
1,3 |
13,8 |
|
5 ГДК |
7,3±0,7 |
47,1±0,5 |
182,2±2,6 |
15,7 |
3,9 |
|
10 ГДК |
24,7±1,7 |
89,7±2,2 |
373,92±4,5 |
9,4 |
4,2 |
Примітки: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду;
**Кб - коефіцієнт біонакопичення; ***Кт - коефіцієнт транслокації.
Таблиця 4.11 Біонакопичення трифлураліну рослинами кабачка (вегетаційний дослід №1)*
|
Дослідний Варіант |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг сухої речовини |
Коефіцієнт біонакопичення | |
|
ґрунт |
рослина | ||
|
1 ГДК |
1,3±0,1 |
70,3±1,1 |
27,0 |
|
5 ГДК |
7,4±0,1 |
160,3±2,4 |
10,8 |
|
10 ГДК |
19,0±0,7 |
299,1±2,7 |
7,9 |
Цікаві статті з розділу
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...
Характеристика ґрунтового покриву
У
ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі
- дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні
ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...
Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи
Проблемою ефективного
природокористування, забезпечення суспільства необхідними життєвими умовами ще
в античні часи впливали на формування світогляду й сприйняття природи як єдиної
системи. ...