Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, за даними таблиці 7, вміст токсиканта в люцерні (рослинній масі надземної та підземної частин) був 287,1±2,5 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК. При цьому в ґрунті виявлено значне зниження концентрації трифлураліну - до 39,0±0,7 мкг/кг сухої речовини.
У варіантах з соєю показано також досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та суттєве зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.9).
Таблиця 4.9 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах сої, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/кг сухої речовини* | |
перед закладкою досліду |
після завершення досліду | ||
Контроль |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
1 ГДК |
96,1±1,2 |
0,8±0,2 |
65,2±2,1 |
5 ГДК |
494,8±2,3 |
8,3±0,2 |
180,5±1,4 |
10 ГДК |
967,3±3,1 |
20,0±0,3 |
304,0±1,7 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Результати досліджень рослинного матеріалу сої (рослинної маси надземної та підземної частин) показують, що при забрудненні ґрунту в 10 ГДК концентрація трифлураліну в рослинному матеріалі була 304,0±1,7 мкг/кг сухої речовини, при цьому в ґрунті відмічено зменшення концентрації гербіциду до 20,0±0,3 мкг/кг сухої речовини (у порівнянні з початковою концентрацією в 1000 мкг/кг). Отже, використання сої з є перспективним з фіторемедіаційною метою.
При аналізі ступеню забруднення ґрунту та інтенсивності накопичення трифлураліну організмами культурних рослин доцільним є визначення коефіцієнтів біонакопичення та транслокації (4.10-4.15).
Таблиця 4.10 Біонакопичення та транслокація трифлураліну рослинами квасолі (вегетаційний дослід №1)*
Дослідний варіант |
Концентрація трефлану, мкг/кг |
Кб** |
Кт*** | ||
ґрунт |
корінь |
надземна частина | |||
1 ГДК |
0,8±0,2 |
4,4±0,9 |
60,7±1,75 |
1,3 |
13,8 |
5 ГДК |
7,3±0,7 |
47,1±0,5 |
182,2±2,6 |
15,7 |
3,9 |
10 ГДК |
24,7±1,7 |
89,7±2,2 |
373,92±4,5 |
9,4 |
4,2 |
Примітки: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду;
**Кб - коефіцієнт біонакопичення; ***Кт - коефіцієнт транслокації.
Таблиця 4.11 Біонакопичення трифлураліну рослинами кабачка (вегетаційний дослід №1)*
Дослідний Варіант |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг сухої речовини |
Коефіцієнт біонакопичення | |
ґрунт |
рослина | ||
1 ГДК |
1,3±0,1 |
70,3±1,1 |
27,0 |
5 ГДК |
7,4±0,1 |
160,3±2,4 |
10,8 |
10 ГДК |
19,0±0,7 |
299,1±2,7 |
7,9 |
Цікаві статті з розділу
Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна
робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика
підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз
основних виробничих пі ...
Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені
певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища,
з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми
еколо ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...