Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, за даними таблиці 7, вміст токсиканта в люцерні (рослинній масі надземної та підземної частин) був 287,1±2,5 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК. При цьому в ґрунті виявлено значне зниження концентрації трифлураліну - до 39,0±0,7 мкг/кг сухої речовини.
У варіантах з соєю показано також досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та суттєве зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.9).
Таблиця 4.9 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах сої, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/кг сухої речовини* | |
|
перед закладкою досліду |
після завершення досліду | ||
|
Контроль |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
|
1 ГДК |
96,1±1,2 |
0,8±0,2 |
65,2±2,1 |
|
5 ГДК |
494,8±2,3 |
8,3±0,2 |
180,5±1,4 |
|
10 ГДК |
967,3±3,1 |
20,0±0,3 |
304,0±1,7 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Результати досліджень рослинного матеріалу сої (рослинної маси надземної та підземної частин) показують, що при забрудненні ґрунту в 10 ГДК концентрація трифлураліну в рослинному матеріалі була 304,0±1,7 мкг/кг сухої речовини, при цьому в ґрунті відмічено зменшення концентрації гербіциду до 20,0±0,3 мкг/кг сухої речовини (у порівнянні з початковою концентрацією в 1000 мкг/кг). Отже, використання сої з є перспективним з фіторемедіаційною метою.
При аналізі ступеню забруднення ґрунту та інтенсивності накопичення трифлураліну організмами культурних рослин доцільним є визначення коефіцієнтів біонакопичення та транслокації (4.10-4.15).
Таблиця 4.10 Біонакопичення та транслокація трифлураліну рослинами квасолі (вегетаційний дослід №1)*
|
Дослідний варіант |
Концентрація трефлану, мкг/кг |
Кб** |
Кт*** | ||
|
ґрунт |
корінь |
надземна частина | |||
|
1 ГДК |
0,8±0,2 |
4,4±0,9 |
60,7±1,75 |
1,3 |
13,8 |
|
5 ГДК |
7,3±0,7 |
47,1±0,5 |
182,2±2,6 |
15,7 |
3,9 |
|
10 ГДК |
24,7±1,7 |
89,7±2,2 |
373,92±4,5 |
9,4 |
4,2 |
Примітки: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду;
**Кб - коефіцієнт біонакопичення; ***Кт - коефіцієнт транслокації.
Таблиця 4.11 Біонакопичення трифлураліну рослинами кабачка (вегетаційний дослід №1)*
|
Дослідний Варіант |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг сухої речовини |
Коефіцієнт біонакопичення | |
|
ґрунт |
рослина | ||
|
1 ГДК |
1,3±0,1 |
70,3±1,1 |
27,0 |
|
5 ГДК |
7,4±0,1 |
160,3±2,4 |
10,8 |
|
10 ГДК |
19,0±0,7 |
299,1±2,7 |
7,9 |
Цікаві статті з розділу
Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Екологічна проблема Дніпра
Вода
є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність
води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на
невичерпний дар природи. Однак ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.