Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, за даними таблиці 7, вміст токсиканта в люцерні (рослинній масі надземної та підземної частин) був 287,1±2,5 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК. При цьому в ґрунті виявлено значне зниження концентрації трифлураліну - до 39,0±0,7 мкг/кг сухої речовини.
У варіантах з соєю показано також досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та суттєве зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.9).
Таблиця 4.9 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах сої, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/кг сухої речовини* | |
перед закладкою досліду |
після завершення досліду | ||
Контроль |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
1 ГДК |
96,1±1,2 |
0,8±0,2 |
65,2±2,1 |
5 ГДК |
494,8±2,3 |
8,3±0,2 |
180,5±1,4 |
10 ГДК |
967,3±3,1 |
20,0±0,3 |
304,0±1,7 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Результати досліджень рослинного матеріалу сої (рослинної маси надземної та підземної частин) показують, що при забрудненні ґрунту в 10 ГДК концентрація трифлураліну в рослинному матеріалі була 304,0±1,7 мкг/кг сухої речовини, при цьому в ґрунті відмічено зменшення концентрації гербіциду до 20,0±0,3 мкг/кг сухої речовини (у порівнянні з початковою концентрацією в 1000 мкг/кг). Отже, використання сої з є перспективним з фіторемедіаційною метою.
При аналізі ступеню забруднення ґрунту та інтенсивності накопичення трифлураліну організмами культурних рослин доцільним є визначення коефіцієнтів біонакопичення та транслокації (4.10-4.15).
Таблиця 4.10 Біонакопичення та транслокація трифлураліну рослинами квасолі (вегетаційний дослід №1)*
Дослідний варіант |
Концентрація трефлану, мкг/кг |
Кб** |
Кт*** | ||
ґрунт |
корінь |
надземна частина | |||
1 ГДК |
0,8±0,2 |
4,4±0,9 |
60,7±1,75 |
1,3 |
13,8 |
5 ГДК |
7,3±0,7 |
47,1±0,5 |
182,2±2,6 |
15,7 |
3,9 |
10 ГДК |
24,7±1,7 |
89,7±2,2 |
373,92±4,5 |
9,4 |
4,2 |
Примітки: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду;
**Кб - коефіцієнт біонакопичення; ***Кт - коефіцієнт транслокації.
Таблиця 4.11 Біонакопичення трифлураліну рослинами кабачка (вегетаційний дослід №1)*
Дослідний Варіант |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг сухої речовини |
Коефіцієнт біонакопичення | |
ґрунт |
рослина | ||
1 ГДК |
1,3±0,1 |
70,3±1,1 |
27,0 |
5 ГДК |
7,4±0,1 |
160,3±2,4 |
10,8 |
10 ГДК |
19,0±0,7 |
299,1±2,7 |
7,9 |
Цікаві статті з розділу
Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас
явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або
послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно
записувана са ...
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...
Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний
режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає
поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...