Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітка: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду

Коефіцієнти біологічного накопичення характеризують інтенсивність поглинання токсикантів і показують частку їх вмісту у рослині відносно до вмісту у ґрунті. Це емпіричні показники, що є мірою перерозподілу забруднюючих речовин між рослинним організмом і ґрунтовим покривом, визначаються як співвідношення вмісту пестицидів у рослині до їх вмісту у ризосферному ґрунті.

Найвищий показник коефіцієнта біонакопичення був вирахуваний в кабачка при 1 ГДК - 27. Це свідчить про те, що при відносно невисокій концентрації ксенобіотика у ґрунті (1,3 мкг/кг) рослинна маса накопичила високу концентрацію ксенобіотика. Трохи менший показник коефіцієнту вирахуваний у квасолі.

Одним із основних показників здатності рослин до фітоекстракції забруднювачів із забруднених ґрунтів є коефіцієнт транслокації, який характеризує інтенсивність процесу переходу токсикантів з підземної у надземну частину рослин. Це безрозмірна величина, що визначається як співвідношення вмісту пестицидів у надземних органах рослин до їх вмісту у кореневій системі. Вважається, що при значеннях цього коефіцієнта ³ 1, рослини володіють високою здатністю переміщувати полютанти з кореневої у надземну частину та є перспективними для використання у технологіях фітоекстракції. У більшості наведених видів рослин перехід трифлураліну з кореневої системи у надземні органи рослин суттєво виражений.

Найвищі коефіцієнти транслокації було визначено у рослин квасолі (до 13,8 у рослин 1-го вегетаційного досліду та до 12,9 - 2-го вегетаційного досліду.

За результатами проведених досліджень було визначено, що всі досліджувані види рослин (Cucurbita pepo L., Phaseolus vulgaris L., Helianthus annuus L., Medicago sativa L., Glycine max L.) показали досить високу здатність до накопичення трифлураліну з забрудненого ґрунту, чим сприяли значному його очищенню. Найбільш перспективними гіпернакопичувачами трифлураліну виявились рослини родини бобових (Febaceae). Зокрема, квасоля, порівняно з іншими дослідженими рослинами, проявили здатність до найбільш інтенсивного накопичення трифлураліну. За результатами досліджень найвищу здатність до накопичення цього ксенобіотика відмічено в надземній частині рослин квасолі, в бобах концентрація трифлураліну була незначною (до 1-го % порівняно з концентрацією у надземній частині). Після термічної обробки бобів (кип’ятіння протягом 60-ти хв.), в матеріалі було відмічено слідові кількості діючої речовини даного пестициду.

Отже, за біометричними показниками, здатністю до накопичення трифлураліну в органах рослин та показником резистентності до негативного впливу ксенобіотика для фіторемедіаційних заходів щодо забруднених трифлураліном ґрунтів можна рекомендувати всі досліджувані види рослин, зокрема квасолю (Phaseolus vulgaris L.).

Цікаві статті з розділу

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Кліматичні умови
Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день ...