Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду.

Так, у досліді з рослинами кабачка при концентрації трифлураліну у ґрунті 1 ГДК, 5 ГДК та 10 ГДК, інтенсивність ПОЛ збільшилася на 24,5, 46,3% і більш ніж на 50% відповідно.

У листку соняшника відмічено збільшення ПОЛ на 38,1% у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому трифлураліном у концентрації 1 ГДК, і на 54,7% при 5 ГДК відповідно. Найвища інтенсивність цього показника визначена у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому 10 ГДК токсиканта - 63,8% порівняно з рослинами контрольного варіанту.

У досліді з рослинами квасолі, що були вирощені на забрудненому трифлураліном ґрунті, було відмічено таку ж тенденцію зміни інтенсивності ПОЛ. У варіанті з забрудненням ґрунту токсикантом в 5 та 10 ГДК, у рослин цей показник збільшувався на 14,89% і 36,3% відповідно, порівняно з рослинами контролю.

Встановлено, що інтенсивність ПОЛ залежить від концентрації трифлураліну в ґрунті: зі збільшенням концентрації токсиканту в ґрунті, пероксидне окиснення ліпідів у листку досліджуваних рослин відбувається з більшою інтенсивністю. Слід відмітити, що найбільш інтенсивно ПОЛ відбувається у листку кабачка, дещо менш інтенсивно - у квасолі, та найменше - у соняшнику.

Оскільки інтенсивність ПОЛ у листку всіх без винятку досліджуваних рослин зростала при збільшенні пестицидного навантаження, що свідчить про підвищення резистентності рослин в даних умовах, можна стверджувати, що даний показник є маркером фізіологічної реакції рослин на стресове навантаження. Оскільки за результатами вегетаційного досліду №1 (2009 рік) квасоля накопичила найбільшу кількість трифлураліну серед досліджуваних рослин, чим посприяла значному очищенню ґрунту, можна припустити, що й інші представники родини бобових можуть бути використанні у якості рослин-гіпернакопичувачів трифлураліну. Тому, для підтвердження цієї гіпотези, було закладено вегетаційний дослід №2 (2010 рік) з такими видами рослин: квасоля (Phaseolus vulgaris L.) сорту Красногородська 5, люцерна (Medicago sativa L.) сорту Веселоподолянська 11, соя (Glycine max L.) сорту Київська 27.

Результати досліджень по виявленню концентрації трифлураліну в рослинній масі квасолі були близькими до досліджень варіантів попереднього вегетаційного досліду, та підтвердили перспективність використання рослин цього виду з фіторемедіаційної метою (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах квасолі, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду

У варіантах з люцерною визначено досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах люцерни, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан водних ресурсів озера Світязь
Мета дослідження: проведення аналізу екологічної ситуації на озері Світязь для встановлення основних закономірностей сучасного розвитку та комплексної оцінки стану гідроекосистеми і виявлення їх склад ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при несприятливих метеорол ...