Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітки: *дослідження проводили після завершення вегетаційних дослідів; **середні дані вегетаційних дослідів №1 та №2; ***дані вегетаційного досліду №1; ****дані вегетаційного досліду №2.
Так, у всіх варіантах відмічено пригнічення ростових процесів кореневої системи рослин (до 38% порівняно з контролем) під впливом гербіциду. Виявлено значне пригнічення росту надземної частини рослин (до 44% порівняно з контролем), що корелює зі збільшенням концентрації трифлураліну в ґрунті.
Було визначено залишкові кількості гербіциду в ґрунті кожного варіанту до та після закінчення вегетаційних дослідів, а також в рослинній масі вирощених рослин.
У вегетаційному досліді №1 в усіх дослідних варіантах відмічено високу здатність до акумуляції трифлураліну в надземній частині рослин квасолі (стеблі та листку) та невисоку його концентрацію в бобах (до 1% порівняно з концентрацією у надземній частині). Після термічної обробки (кип’ятіння протягом 60-ти хвилин) в бобах було відмічено незначні кількості діючої речовини цього пестициду (табл. 4.3).
Таблиця 4.3 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах квасолі, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/кг сухої речовини* | ||||
|
перед закладкою досліду |
після завершен-ня досліду |
підземна частина рослини |
надземна частина рослини |
Боби | ||
|
без термічної обробки** |
після термічної обробки** | |||||
|
контроль |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
|
1 ГДК |
92,4±0,1 |
0,8±0,2 |
4,4±0,9 |
60,7±1,75 |
0,5±0,1 |
Не виявлено |
|
5 ГДК |
489,5±2,3 |
7,3±0,7 |
47,1±0,5 |
182,2±2,6 |
1,0±0,1 |
0,3±0,1 |
|
10 ГДК |
996,3±1,8 |
24,7±1,7 |
89,7±2,2 |
373,9±4,5 |
3,7±0,8 |
0,9±0,1 |
Примітки: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду;
**термічна обробка - проварювання бобів протягом 1-єї години.
Відмічено різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду. Так, у варіанті з забрудненням ґрунту в 10 ГДК визначено, що найбільш інтенсивно трифлуралін накопичується надземною частиною рослин квасолі (до 373,9±4,5 мкг/кг сухої речовини); в бобах виявлено незначну кількість ксенобіотика (0,9±0,1 мкг/кг сухої речовини). Після закінчення вегетаційного досліду в ґрунті цього варіанту відмічено різке зменшення концентрації трифлураліну (до 24,7±1,7 мкг/кг сухої речовини).
Отримані дані свідчать про перспективність використання рослин квасолі (Phaseolus vulgaris L.) для фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів.
У варіантах з рослинами кабачка також показано високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.4).
Таблиця 4.4 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах кабачка, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/ кг сухої речовини |
Концентрація трифлураліну в рослинній масі, мкг/ кг сухої речовини* | |
|
перед закладкою досліду |
після завершення досліду | ||
|
Контроль |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
|
1 ГДК |
93,5±0,5 |
1,3±0,1 |
70,3±1,1 |
|
5 ГДК |
492,3±0,8 |
7,4±0,1 |
160,3±2,4 |
|
10 ГДК |
989,1±3,2 |
19,0±0,7 |
299,1±2,7 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми озера Сасик
Тема мого дослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин ...
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Заходи щодо покращення якості води в річці
Для
збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під
охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних,
правових і економічних заходів, направлених на ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.