Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітки: *дослідження проводили після завершення вегетаційних дослідів; **середні дані вегетаційних дослідів №1 та №2; ***дані вегетаційного досліду №1; ****дані вегетаційного досліду №2.

Так, у всіх варіантах відмічено пригнічення ростових процесів кореневої системи рослин (до 38% порівняно з контролем) під впливом гербіциду. Виявлено значне пригнічення росту надземної частини рослин (до 44% порівняно з контролем), що корелює зі збільшенням концентрації трифлураліну в ґрунті.

Було визначено залишкові кількості гербіциду в ґрунті кожного варіанту до та після закінчення вегетаційних дослідів, а також в рослинній масі вирощених рослин.

У вегетаційному досліді №1 в усіх дослідних варіантах відмічено високу здатність до акумуляції трифлураліну в надземній частині рослин квасолі (стеблі та листку) та невисоку його концентрацію в бобах (до 1% порівняно з концентрацією у надземній частині). Після термічної обробки (кип’ятіння протягом 60-ти хвилин) в бобах було відмічено незначні кількості діючої речовини цього пестициду (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах квасолі, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)

Примітки: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду;

**термічна обробка - проварювання бобів протягом 1-єї години.

Відмічено різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду. Так, у варіанті з забрудненням ґрунту в 10 ГДК визначено, що найбільш інтенсивно трифлуралін накопичується надземною частиною рослин квасолі (до 373,9±4,5 мкг/кг сухої речовини); в бобах виявлено незначну кількість ксенобіотика (0,9±0,1 мкг/кг сухої речовини). Після закінчення вегетаційного досліду в ґрунті цього варіанту відмічено різке зменшення концентрації трифлураліну (до 24,7±1,7 мкг/кг сухої речовини).

Отримані дані свідчать про перспективність використання рослин квасолі (Phaseolus vulgaris L.) для фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів.

У варіантах з рослинами кабачка також показано високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах кабачка, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)

Цікаві статті з розділу

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини, збільшення тривалості та поліпшен ...

Вплив діяльності ЗАТ Житомирський м’ясокомбінат на атмосферне середовище
Повітря, вода, сонячна енергія, якісна їжа - це все першонеобхідні компоненти нормального існування людини на нашій планеті. Без їжі людина може прожити" місяць, без води - тиждень, а ...