Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, при забрудненні ґрунту в 10 ГДК виявлено, що кабачок (рослинна маса підземної та надземної частин) здатен накопичувати трифлуралін до 299,1±2,7 мкг/кг сухої речовини. Після закінчення вегетаційного досліду в ґрунті цього варіанту також відмічено різке зменшення концентрації трифлураліну (до 19,0±0,7 мкг/кг сухої речовини).
У варіантах з соняшником відмічено дещо меншу інтенсивність акумуляції трифлураліну рослинним організмом порівняно з варіантами з квасолею та кабачком. Проте в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду також було відмічено різке зменшення концентрації цього ксенобіотика (табл. 4.5).
Таблиця 4.5 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах соняшнику, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліна в рослинній масі, мкг/ кг сухої речовини* | |||
|
перед закладкою досліду |
після завершення досліду |
підземна частина рослини |
надземна частина рослини |
квітка | |
|
Контроль |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
|
1 ГДК |
95,4±0,3 |
1,1±0,1 |
2,7±1,5 |
15,1±1,2 |
28,2±2,2 |
|
5 ГДК |
489,1±1,3 |
4,3±0,1 |
52,7±1,5 |
42,0±1,2 |
91,3±1,4 |
|
10 ГДК |
991,2±2,5 |
27,1±0,2 |
89,7±1,9 |
175,2±1,1 |
231,2 ±2,2 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду.
Так, рослини соняшнику проявили здатність до накопичення трифлураліну в надземній частині рослини до 175,16±1,05 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК; при цьому відмічено акумуляцію ксенобіотику в квітках до 231,2±2,2 мкг/кг сухої речовини.
Визначення пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ)
Згідно гіпотези В.А. Барабоя сигналом для запуску стрес-реакції в рослинному організмі може слугувати зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у напрямі активації пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Відомо, що будь-який зовнішній вплив викликає посилення вільнорадикальних процесів і зміщення рівноваги в бік активації ПОЛ. Тобто продукти ПОЛ можуть слугувати як «індикаторами», так і «первинними медіаторами» стресу як особливого стану клітини, який може викликати посилення її резистентності. Виходячи з того, що зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги може виступати як первинний чинник швидкої відповіді рослинної клітини на вплив трифлураліну, одним із завдань нашої роботи було дослідження динаміки зміни процесу ПОЛ під впливом різних концентрацій гербіциду [105].
З метою вивчення стресового впливу трифлураліну на фізіологічні процеси рослин, визначали показник інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в листку кабачка, квасолі та соняшнику в умовах вегетаційного досліду №1 при різних рівнях забруднення ґрунту трифлураліном (1 ГДК, 5 ГДК, 10 ГДК) (табл. 4.6).
Таблиця 4.6 Інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів у листку кабачка, соняшнику та квасолі під впливом різних концентрацій трифлураліну, Ммоль/г сирої речовини*
|
Варіант |
Інтенсивність ПОЛ у листку кабачка |
Інтенсивність ПОЛ у листку соняшнику |
Інтенсивність ПОЛ у листку квасолі | |||
|
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % |
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % |
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % | |
|
Контроль |
63,5±2,5 |
- |
25,3±1,2 |
- |
38,6±1,3 |
- |
|
1 ГДК |
79,2±2,1 |
24,5 |
35,0±1,8 |
38,1 |
40,8±2,2 |
5,6 |
|
5 ГДК |
93,0±2,5 |
46,3 |
39,1±2,3 |
54,7 |
44,5±1,5 |
14,9 |
|
10 ГДК |
97,8±1,5 |
54,0 |
41,4±1,9 |
63,8 |
52,6±2,5 |
36,3 |
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічна оцінка техногенних родовищ Кривбасу
У світі за останні декілька десятиліть видобуто більше корисних копалин, ніж за всю попередню історію. Людство, в пошуках нових джерел мінеральної сировини, почало освоювати шельфи і дно морів та океа ...
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...