Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища

Серед забруднюючих речовин на одне з перших місць останній час вийшли важкі метали. Це зумовлено екстенсивним розвитком промислового виробництва, хімізацією сільського господарства, які виступають основними джерелами забруднення навколишнього середовища, у тому числі водного середовища.

Необхідно відмітити, що сполуки важких металів відносяться до стійких забруднювачів, і не піддаються радіоактивному розпаду як радіонукліди, не розкладаються як забруднювачі органічної природи. Після надходження до водойми, вони постійно будуть знаходитися у ній, акумулюючись та перерозподіляючись між компонентами гідроекосистеми.

Відомо, що жодна біологічна функція організму, жоден біохімічний процес не відбувається без участі того чи іншого мікро- або мікроелементу. При дефіциті їх певних сполук порушуються обмінні процеси, знижується природна резистентність організму до змін умов довкілля. Водночас за умов накопичення, що перевищує фізіологічні норми вмісту в органах і тканинах, кожний хімічний елемент втрачає своє значення як біотичний елемент і починає проявляти токсичну дію. Наряду з прямою токсичною дією на організм, важкі метали викликають небезпечні віддалені у часі біологічні ефекти - мутагенну дію, ембріотоксичну, канцерогенну, гонаотоксичну дію тощо [13].

В останні роки зареєстровано суттєве збільшення вмісту важких металів у водоймах рибогосподарського та комплексного призначення, що за певних умов може призвести до змін структури та чисельності популяцій гідробіонтів, у тому числі - рибного населення.

Для оцінки можливої дії важких металів на організм риб важливим є проведення досліджень, спрямованих на встановлення закономірностей, особливостей та рівнів накопичення важких металів в органах і тканинах промислово цінних видів риб з метою прогнозування можливого впливу токсичних речовин на склад та кількісну представленість іхтіофауни.

Лящ (Abramis brama L.) на даний час є самою масовою промисловою прісноводною рибою України, частка якої в уловах досягає 26%. Загальні обсяги добування ляща у дніпровських водосховищах у 90-ті роки складали 1200 т на рік [21]. У межах Дніпровського каскаду водосховищ плітка (Rutilus rutilus, L.) є одним з найважливіших об’єктів промислового та любительського лову, який дає третій, після ляща та судака внесок у загальний улов прісноводної риби в Україні. Так, загальний улов плотви з каскаду Дніпровських водосховищ за 90-ті роки склав 4,4 тис. тон. Щука (Esox lucius L.) на початку ХХ сторіччя входила у п’ятірку найважливіших промислових риб України. Проте, починаючи з 50-х років відбувся різких спад її уловів і у 90-ті роки загальне добування цієї риби складало не більше 100 т на рік.

Метою роботи було визначення рівнів забруднення важкими металами органів та тканин найважливіших промислових видів риб Кременчуцького водосховища: ляща, плітки та щуки.

Для досягнення мети було поставлено та виконано наступні завдання:

. Зібрати представницький матеріал плітки з Кременчуцького водосховища, провести іхтіологічну обробку, підготувати зразки для аналізу вмісту важких металів.

2. Визначити вміст важких металів в органах (Co, Cd, Pb, Ni, Cr, Zn, Cu) та тканинах риб: зябрах, печінці, м’язах.

. Встановити закономірності розподілу металів по органах і тканинах риб.

. Провести порівняльний аналіз отриманих даних з наявними у літературі та нормативними величинами вмісту важких металів у харчових продуктах.

важкий метал риба водосховище

• Основні джерела забруднення водного середовища важкими металами
• Форми міграції важких металів у природних водах, їх доступність та токсичність для гідробіонтів
• Вплив важких металів на гідробіонтів
• Шляхи надходження та особливості тканинного розподілу важких металів в організмі риб
• Видові особливості накопичення важких металів у органах і тканинах риб
• Сезонна динаміка накопичення важких металів в організмі риб
• Матеріал та методи дослідження
• Вміст важких металів у органах і тканинах риб верхів’я Кременчуцького водосховища
• Видові особливості розподілу важких металів в організмі риб в умовах Кременчуцького водосховища
• Сезонна динаміка накопичення важких металів в органах і тканинах риб
• Санітарно-гігієнічна оцінка вмісту важких металів в організмі риб Кременчуцького водосховища

Цікаві статті з розділу

Екологічна проблема Дніпра
Вода є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на невичерпний дар природи. Однак ...

Лісові ресурси європейських країн
Лісове господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з екологічної точки зору. В данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів Європи, їх екологічн ...

Гідрологічні характеристики річки
Територією Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати, до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота річкової сі ...