Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Сезонна динаміка накопичення важких металів в органах і тканинах риб
Встановлені сезонні зміни вмісту мікроелементів в організмі досліджуваних видів риб. Вміст металів в органах і тканинах плітки, ляща, щуки в залежності від пори року варіювали в широких межах (табл.3.4 - 3.8.). Так, наприклад, в гонадах ляща, плітки весною міститься найбільша кількість кадмію, кобальту, заліза, стронцію ніж восени, а у таких металів, як свинець, марганець, нікель відмічається зворотня залежність. Восени збільшується вміст всіх металів в м’язової тканині хижака і риб-бентофагів. В поверхневих тканинах, тканинах безпосередньо контактуючих з навколишнім середовищем відмічено збільшення кількості заліза, свинцю, нікелю, марганцю, хрому, цинку восени. Вміст кадмію, кобальту, міді, навпаки зменшувалась. В печінці восени відбувалась значна концентрація міді, цинку, заліза у всіх видів риб. Нирки восени відрізнялися значною кількістю накопичення кадмію, цинку, марганцю, заліза, свинцю, нікелю. Вміст кобальту, міді і стронцію на весні у всіх органах вищий. Хребет риб на весні містив значну кількість практично всіх металів. Селезінка щуки і плітки навесні накопичувала більше кобальту, міді, стронцію, нікелю ніж восени. Восени в селезінці збільшувався вміст цинку і свинцю у щуки, міді, марганцю і хрому у ляща. Головний мозок плітки і ляща восени акумулює мідь, свинець, марганець, а щуки - всіх досліджуваних металів.
Таблиця 3.4.
Вміст важких металів в органах і тканинах плітки, квітень 2011 р.
|
Орган/тканина |
Cd |
Co |
Cu |
Zn |
Pb |
Mn |
Ni |
Cr | ||||||||
|
| ||||||||||||||||
|
Плавці |
1,3 |
0,2 |
4,9 |
0,7 |
8,8 |
1,8 |
52,3 |
3,5 |
11,8 |
1,3 |
10,5 |
1,0 |
5,1 |
0,5 |
0,4 |
0,1 |
|
Зябра |
0,7 |
0,2 |
3,1 |
0,3 |
2,5 |
0,4 |
30,6 |
1,7 |
3,8 |
1,1 |
3,3 |
0,4 |
1,7 |
0,5 |
0,2 |
0,1 |
|
Луска |
0,9 |
0,3 |
4,8 |
0,8 |
3,1 |
1,1 |
34,7 |
2,4 |
11,0 |
1,2 |
7,4 |
1,1 |
6,7 |
2,8 |
0,3 |
0,1 |
|
Шкіра |
0,5 |
0,3 |
5,1 |
1,3 |
11,8 |
1,2 |
31,2 |
3,4 |
6,8 |
1,7 |
1,1 |
0,4 |
2,8 |
1,0 |
0,1 |
0,1 |
|
М'язи |
0,6 |
0,1 |
2,4 |
0,5 |
1,6 |
0,9 |
7,9 |
0,7 |
3,1 |
0,8 |
0,9 |
0,2 |
4,8 |
1,7 |
0,2 |
0,1 |
|
Печінка |
0,6 |
0,4 |
1,1 |
0,5 |
4,3 |
0,9 |
28,3 |
13,6 |
4,4 |
1,0 |
3,2 |
1,2 |
2,2 |
0,5 |
0,2 |
0,0 |
|
Кишечник |
0,3 |
0,1 |
1,3 |
0,3 |
1,7 |
0,2 |
68,8 |
6,5 |
3,8 |
0,6 |
1,9 |
0,7 |
1,1 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
|
Гонади |
0,4 |
0,1 |
2,7 |
0,2 |
8,2 |
2,9 |
31,4 |
5,6 |
4,5 |
1,5 |
1,1 |
0,3 |
2,5 |
0,7 |
0,2 |
0,1 |
|
Селезінка |
1,0 |
0,8 |
1,8 |
0,4 |
17,2 |
0,1 |
60,0 |
11,7 |
3,8 |
2,1 |
2,7 |
0,3 |
2,3 |
0,7 |
0,2 |
0,1 |
|
Нирки |
0,7 |
0,2 |
1,8 |
0,2 |
2,1 |
0,9 |
60,5 |
11,0 |
2,5 |
0,8 |
1,6 |
0,4 |
5,5 |
1,9 |
0,2 |
0,1 |
SD
SDЦікаві статті з розділу
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних
видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі
природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...
Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної
діяльності
Забруднення
ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється
осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в
результаті мокрого очищення атмо ...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...