Шляхи надходження та особливості тканинного розподілу важких металів в організмі риб

Відомо, що гідробіонти здатні накопичувати важкі метали двома основними шляхами - з оточуючого середовища та з їжі. Але, незважаючи на численні публікації, на даний час не існує єдиної думки, стосовно основного шляху надходження токсикантів з довкілля. Так, наприклад, Dallinger [35] вважає, що суттєва частина важких металів надходить до організму риб з їжею. Іншими дослідниками [22] встановлено, що в основному токсичні речовини до організму гідробіонтів проникають осмотично через зябра та шкіру. У будь якому випадку, в органах і тканинах риб відбувається накопичення важких металів, вміст яких багатократно перевищує їх вміст у навколишній воді.

Важкі метали, після проникнення до організму, розподіляються неоднорідно [24, 28], проте, такий розподіл характеризується певними загальними закономірностями, які пов’язані як з фізико-хімічними властивостями самих металів, так і з фізіолого-біохімічною специфікою самих тканин та органів риб. Значне накопичення металів є характерним у першу чергу для покривних тканин, що пов’язано з їх безпосереднім контактом з хімічними елементами, які знаходяться у водному середовищі. Крім того, інтенсивне накопичення важких металів відбувається у тканинах та органах, які характеризуються активним метаболізмом (печінка, нирки статеві залози).

На поверхні тіла риби (на межі між навколишнім середовищем та організмом) відбувається фізико-хімічна сорбція, можливо, за участю мікроорганізмів [3]. Найбільшим концентратором хімічних елементів є слиз на поверхні тіла. За здатністю концентрувати важкі метали зовнішні органи та тканини можна розташувати у наступному порядку: слиз>луска, шкіра>зябра [29].

Після надходження мікроелементів до внутрішніх тканин риби відбувається їх перерозподіл. Особливо інтенсивно накопичуються в організмі мікро- та мікроелементи, що необхідні для життєдіяльності, які беруть активну участь при проходженні фізіолого-біохімічних процесів (дихання, кровотворення, виділення тощо). У таких процесах деякі метали є необхідними компонентами складних білкових молекул - перш за все ферментів, дихальних пігментів, вітамінів. Відповідно, ці хімічні елементи у першу чергу акумулюються у більш активних у функціональному відношенні органах і тканинах. Високі концентрації металів у скелеті пов’язані з високим вмістом мінеральних компонентів у опорних структурах гідробіонтів. Значний вміст важких металів фіксується у монадах, особливо у переднерестовий період. Це пояснюється необхідністю даних хімічних елементів для нормального дозрівання статевих продуктів і подальшого ембріогенезу. Печінка є функціональним депо міді, тому вміст цього елементу у даному органі у 25-30 разів вище, ніж у м’язах. Багато міді міститься у органах кровотворення риб (селезінка), що пов’язують участь цього елементу у процесі гемопоезу [17, 25].

Хоча у літературі доволі широко розглянуто тканинну закономірність накопичення та розподілу металів, це питання залишається вивченим не повністю. Що стосується гідробіонтів, які мешкають у водоймах дніпровського каскаду водосховищ, то дослідження у цій області розпочалися відносно нещодавно і переважно присвячені великим промисловим рибам та молюскам [20].

Цікаві статті з розділу

Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих пі ...