Санітарно-гігієнічна оцінка вмісту важких металів в організмі риб Кременчуцького водосховища
Аналіз отриманого цифрового матеріалу виявляє високий рівень накопичення досліджуваних металів в організмі гідробіонтів. Свідченням того є не тільки абсолютні величини рівня тканинного накопичення, але й співставленням їх з контролюючими показниками. Так, наприклад, порівняльний аналіз отриманих даних вказує на те, що вміст свинцю в м’язової тканині ляща, який мешкає в Кременчугському водосховищі перевищував допустимі величини в 5 разів в плавцях, лусці, шкірі - в 10-15 разів, в нирках, селезінці, кишечнику та зябрах - в 3-4 рази. Також в тканинах ляща відмічено високий вміст нікелю, який перевищував допустимі величини в м'язах в 25 разів, в лусці - в 45 разів, в плавцях, зябрах - в 12-16 разів, в селезінці, нирках - в 3-4 рази. Концентрація інших досліджуваних металів в органах і тканинах ляща знаходилась на допустимому рівні.
Дані про акумуляцію токсичних речовин в м’язової тканині викликають особливе зацікавлення, оскільки м’язова тканина використовується як продукт харчування. Вміст кобальту, міді, цинку, нікелю, марганцю в м'язах плітки порівняльна невисокий, однак концентрація кадмію і свинцю перевищує цю величину в 3-4 рази. Вміст свинцю в лусці, плавцях, монадах, нирках, селезінці перевищував допустимі величини в 8-16 разів. Рівні акумуляції нікелю перевищували ГДК в плавцях, зябрах, лусці, кишечнику, селезінці, нирках в 6-16 разів. У деяких тканинах плітки (лусці, плавцях) відмічено високий вміст кадмію, який перевищує ГДК в 4-6 разів.
Високий рівень накопичення металів виявлено в деяких органах щуки. Так, наприклад, вміст свинцю в плавцях, лусці перевищував допустимі концентрації в 7-10 разів, в кишечнику - в 15-19 разів, в нирках, зябрах і шкірі - в 3-4 рази. Вміст цинку знаходився на рівні гранично допустимих значень, тільки в нирках перевищував в 7-8 разів.
Таблиця 3.4.
Гранично допустимі концентрації важких металів у продовольчій сировині і харчових продуктах [31]
|
Метал |
Риба свіжа та морожена прісноводна | |||
|
Хижа |
Мирна |
Молюски |
Продукти на рибній основі | |
|
Свинець |
1,0 |
1,0 |
10,0 |
0,5 |
|
Кадмій |
0,2 |
0,2 |
2,0 |
0,1 |
|
Мідь |
10,0 |
10,0 |
30,0 |
10,0 |
|
Цинк |
40,0 |
40,0 |
200,0 |
30,0 |
В тканинах ляща, плітки відмічено перевищення гранично допустимих рівнів за наступними металами: нікель - плавці, луска в 10-12 разів, м'язи, гонади, шкіра в 2-4 рази; свинець - плавці, луска в 9-12 разів, м'язи, нирки, гонади, печінка в 2-4 рази; кадмій - плавці, луска в 4-6 разів, м'язи, печінка, нирки в 3-4 рази.
Отже, на підставі виконаного аналізу можна сказати наступне: в результаті збільшення концентрації важких металів в воді гідробіонти відрізняються значними величинами їх акумуляції в органах і тканинах. Особливо це стосується таких металів, як свинець, нікель, кадмій. Рівні накопичення важких металів в м’язової тканині риб перевищували ГДК нікелю - в 4-16 разів, свинцю - в 3-5 разів, кадмію - в 3-4 рази.
Підсумок:
Аналіз отриманих даних свідчить про те, що за останні роки забруднення важкими металами каскаду Дніпровських водосховищ значно збільшилось, що відобразилося на рівні їх тканинного накопичення у риб, причому в більшості випадків показники акумуляції хімічних елементів перевищували гранично допустимі величини.
Цікаві статті з розділу
Оцінка стану міської системи м. Рівного
Що являє
собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт
концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села
характерним і донині є протил ...
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається
забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного
повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.