Вміст важких металів у органах і тканинах риб верхів’я Кременчуцького водосховища
Лящ. За вмістом в органах та тканинах ляща важкі метали можна розташувати в наступному порядку (табл.3.1): луска: цинк > стронцій > марганець > свинець > нікель > кобальт > кадмій > хром >мідь; шкіра: цинк > свинець > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром; зябра: цинк > свинець > стронцій > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > хром; плавці: цинк > марганець > свинець > нікель > кобальт > мідь > стронцій > кадмій > хром; м'язи: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > мідь > хром > кадмій > стронцій; печінка: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > стронцій > хром; нирки: цинк > нікель > свинець > кобальт > кадмій > марганець > хром > стронцій > мідь; селезінка: цинк > нікель > свинець > хром > кадмій > кобальт > стронцій; кишечник: цинк > нікель > мідь > марганець > свинець > кобальт > кадмій > хром > стронцій; гонади: > цинк > марганець >мідь > нікель > кобальт > хром > свинець > кадмій; Найбільші концентрації металів зафіксовані: міді - в селезінці, гонадах; цинку - в гонадах, плавцях, лусці; свинцю - в лусці; кадмію - в нирках, лусці; кобальту - в лусці, плавцях; нікелю - в лусці, зябрах, шкірі; марганцю - в лусці, гонадах; хрому та стронцію - в плавцях, лусці.
Плітка. Вміст важких металів в органах і тканинах плітки можна уявить у вигляді наступних рядів (табл.3.2): плавці: цинк > марганець > нікель >мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; зябра: цинк > марганець > свинець > нікель > мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; луска: цинк > свинець > марганець > нікель > мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром;
Таблиця 3.1.
Середній вміст важких металів в органах і тканинах ляща (мг/кг маси сирої речовини)
|
Орган/тканина |
Cd |
Co |
Cu |
Zn |
Pb |
Mn |
Ni |
Cr | ||||||||
|
| ||||||||||||||||
|
Плавці |
1,1 |
0,1 |
5,5 |
1,5 |
4,4 |
0,2 |
40,4 |
9,6 |
13,0 |
0,4 |
36,1 |
13,0 |
8,6 |
1,6 |
0,3 |
0,0 |
|
Зябра |
0,5 |
0,2 |
3,5 |
1,0 |
4,7 |
0,2 |
21,9 |
0,8 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
|
Луска |
1,5 |
1,4 |
7,5 |
0,1 |
4,5 |
0,8 |
38,0 |
4,6 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
|
Шкіра |
0,6 |
0,2 |
2,5 |
1,3 |
4,8 |
1,2 |
34,4 |
12,9 |
10,0 |
2,7 |
7,5 |
3,1 |
6,7 |
3,7 |
0,5 |
0,3 |
|
М'язи |
5,4 |
0,1 |
1,9 |
0,5 |
5,2 |
0,3 |
39,2 |
21,0 |
5,1 |
0,9 |
1,3 |
0,6 |
12,3 |
5,7 |
0,2 |
0,0 |
|
Кишечник |
0,5 |
0,1 |
6,1 |
5,4 |
0,6 |
18,6 |
0,9 |
3,5 |
2,5 |
0,2 |
8,1 |
10,0 |
0,2 |
0,0 | ||
|
Гонади |
0,3 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
6,3 |
1,6 |
42,7 |
6,7 |
0,8 |
0,3 |
9,0 |
0,6 |
5,2 |
0,2 |
0,2 |
0,0 |
|
Селезінка |
0,3 |
0,1 |
1,2 |
0,4 |
7,9 |
2,7 |
17,2 |
2,5 |
3,2 |
0,9 |
1,4 |
0,2 |
2,3 |
1,2 |
0,1 |
0,0 |
|
Нирки |
1,9 |
0,3 |
1,3 |
0,3 |
5,0 |
2,1 |
26,1 |
6,2 |
3,6 |
2,8 |
2,6 |
1,0 |
4,3 |
1,1 |
0,2 |
0,0 |
Цікаві статті з розділу
Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як
підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на
геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий
і т ...
Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна,
санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих
урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту
рослин, який в ...
Токсикологічна характеристика забруднюючих речовин води
1. Наведіть стислу токсикологiчну
характеристику забруднювачів води та вкажiть їх нормування згідно завдання.
2. Запропонуйте методи очистки від
забруднювачів. Оцініть зменшення маси ви ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.