Вміст важких металів у органах і тканинах риб верхів’я Кременчуцького водосховища
Лящ. За вмістом в органах та тканинах ляща важкі метали можна розташувати в наступному порядку (табл.3.1): луска: цинк > стронцій > марганець > свинець > нікель > кобальт > кадмій > хром >мідь; шкіра: цинк > свинець > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром; зябра: цинк > свинець > стронцій > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > хром; плавці: цинк > марганець > свинець > нікель > кобальт > мідь > стронцій > кадмій > хром; м'язи: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > мідь > хром > кадмій > стронцій; печінка: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > стронцій > хром; нирки: цинк > нікель > свинець > кобальт > кадмій > марганець > хром > стронцій > мідь; селезінка: цинк > нікель > свинець > хром > кадмій > кобальт > стронцій; кишечник: цинк > нікель > мідь > марганець > свинець > кобальт > кадмій > хром > стронцій; гонади: > цинк > марганець >мідь > нікель > кобальт > хром > свинець > кадмій; Найбільші концентрації металів зафіксовані: міді - в селезінці, гонадах; цинку - в гонадах, плавцях, лусці; свинцю - в лусці; кадмію - в нирках, лусці; кобальту - в лусці, плавцях; нікелю - в лусці, зябрах, шкірі; марганцю - в лусці, гонадах; хрому та стронцію - в плавцях, лусці.
Плітка. Вміст важких металів в органах і тканинах плітки можна уявить у вигляді наступних рядів (табл.3.2): плавці: цинк > марганець > нікель >мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; зябра: цинк > марганець > свинець > нікель > мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; луска: цинк > свинець > марганець > нікель > мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром;
Таблиця 3.1.
Середній вміст важких металів в органах і тканинах ляща (мг/кг маси сирої речовини)
|
Орган/тканина |
Cd |
Co |
Cu |
Zn |
Pb |
Mn |
Ni |
Cr | ||||||||
|
| ||||||||||||||||
|
Плавці |
1,1 |
0,1 |
5,5 |
1,5 |
4,4 |
0,2 |
40,4 |
9,6 |
13,0 |
0,4 |
36,1 |
13,0 |
8,6 |
1,6 |
0,3 |
0,0 |
|
Зябра |
0,5 |
0,2 |
3,5 |
1,0 |
4,7 |
0,2 |
21,9 |
0,8 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
|
Луска |
1,5 |
1,4 |
7,5 |
0,1 |
4,5 |
0,8 |
38,0 |
4,6 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
|
Шкіра |
0,6 |
0,2 |
2,5 |
1,3 |
4,8 |
1,2 |
34,4 |
12,9 |
10,0 |
2,7 |
7,5 |
3,1 |
6,7 |
3,7 |
0,5 |
0,3 |
|
М'язи |
5,4 |
0,1 |
1,9 |
0,5 |
5,2 |
0,3 |
39,2 |
21,0 |
5,1 |
0,9 |
1,3 |
0,6 |
12,3 |
5,7 |
0,2 |
0,0 |
|
Кишечник |
0,5 |
0,1 |
6,1 |
5,4 |
0,6 |
18,6 |
0,9 |
3,5 |
2,5 |
0,2 |
8,1 |
10,0 |
0,2 |
0,0 | ||
|
Гонади |
0,3 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
6,3 |
1,6 |
42,7 |
6,7 |
0,8 |
0,3 |
9,0 |
0,6 |
5,2 |
0,2 |
0,2 |
0,0 |
|
Селезінка |
0,3 |
0,1 |
1,2 |
0,4 |
7,9 |
2,7 |
17,2 |
2,5 |
3,2 |
0,9 |
1,4 |
0,2 |
2,3 |
1,2 |
0,1 |
0,0 |
|
Нирки |
1,9 |
0,3 |
1,3 |
0,3 |
5,0 |
2,1 |
26,1 |
6,2 |
3,6 |
2,8 |
2,6 |
1,0 |
4,3 |
1,1 |
0,2 |
0,0 |
Цікаві статті з розділу
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних
видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі
природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...
Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.