Вміст важких металів у органах і тканинах риб верхів’я Кременчуцького водосховища
Лящ. За вмістом в органах та тканинах ляща важкі метали можна розташувати в наступному порядку (табл.3.1): луска: цинк > стронцій > марганець > свинець > нікель > кобальт > кадмій > хром >мідь; шкіра: цинк > свинець > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром; зябра: цинк > свинець > стронцій > марганець > нікель >мідь > кобальт > кадмій > хром; плавці: цинк > марганець > свинець > нікель > кобальт > мідь > стронцій > кадмій > хром; м'язи: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > мідь > хром > кадмій > стронцій; печінка: цинк > свинець > нікель > марганець > кобальт > стронцій > хром; нирки: цинк > нікель > свинець > кобальт > кадмій > марганець > хром > стронцій > мідь; селезінка: цинк > нікель > свинець > хром > кадмій > кобальт > стронцій; кишечник: цинк > нікель > мідь > марганець > свинець > кобальт > кадмій > хром > стронцій; гонади: > цинк > марганець >мідь > нікель > кобальт > хром > свинець > кадмій; Найбільші концентрації металів зафіксовані: міді - в селезінці, гонадах; цинку - в гонадах, плавцях, лусці; свинцю - в лусці; кадмію - в нирках, лусці; кобальту - в лусці, плавцях; нікелю - в лусці, зябрах, шкірі; марганцю - в лусці, гонадах; хрому та стронцію - в плавцях, лусці.
Плітка. Вміст важких металів в органах і тканинах плітки можна уявить у вигляді наступних рядів (табл.3.2): плавці: цинк > марганець > нікель >мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; зябра: цинк > марганець > свинець > нікель > мідь > кобальт > стронцій > кадмій > хром; луска: цинк > свинець > марганець > нікель > мідь > кобальт > кадмій > стронцій > хром;
Таблиця 3.1.
Середній вміст важких металів в органах і тканинах ляща (мг/кг маси сирої речовини)
Орган/тканина |
Cd |
Co |
Cu |
Zn |
Pb |
Mn |
Ni |
Cr | ||||||||
| ||||||||||||||||
Плавці |
1,1 |
0,1 |
5,5 |
1,5 |
4,4 |
0,2 |
40,4 |
9,6 |
13,0 |
0,4 |
36,1 |
13,0 |
8,6 |
1,6 |
0,3 |
0,0 |
Зябра |
0,5 |
0,2 |
3,5 |
1,0 |
4,7 |
0,2 |
21,9 |
0,8 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
Луска |
1,5 |
1,4 |
7,5 |
0,1 |
4,5 |
0,8 |
38,0 |
4,6 |
4,0 |
1,6 |
14,4 |
2,6 |
13,5 |
6,5 |
0,2 |
0,0 |
Шкіра |
0,6 |
0,2 |
2,5 |
1,3 |
4,8 |
1,2 |
34,4 |
12,9 |
10,0 |
2,7 |
7,5 |
3,1 |
6,7 |
3,7 |
0,5 |
0,3 |
М'язи |
5,4 |
0,1 |
1,9 |
0,5 |
5,2 |
0,3 |
39,2 |
21,0 |
5,1 |
0,9 |
1,3 |
0,6 |
12,3 |
5,7 |
0,2 |
0,0 |
Кишечник |
0,5 |
0,1 |
6,1 |
5,4 |
0,6 |
18,6 |
0,9 |
3,5 |
2,5 |
0,2 |
8,1 |
10,0 |
0,2 |
0,0 | ||
Гонади |
0,3 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
6,3 |
1,6 |
42,7 |
6,7 |
0,8 |
0,3 |
9,0 |
0,6 |
5,2 |
0,2 |
0,2 |
0,0 |
Селезінка |
0,3 |
0,1 |
1,2 |
0,4 |
7,9 |
2,7 |
17,2 |
2,5 |
3,2 |
0,9 |
1,4 |
0,2 |
2,3 |
1,2 |
0,1 |
0,0 |
Нирки |
1,9 |
0,3 |
1,3 |
0,3 |
5,0 |
2,1 |
26,1 |
6,2 |
3,6 |
2,8 |
2,6 |
1,0 |
4,3 |
1,1 |
0,2 |
0,0 |
Цікаві статті з розділу
Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це
антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і
побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну
від сіл ...
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Водне середовище міста
Міські поселення здавна
виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а
найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для
видалення рідких і ...