Матеріал та методи дослідження

Матеріалом дослідження слугували наступні види риб: лящ (Abramis brama L.), плітка (Rutilus rutilus L.) та щука (Esox lucius L.), виловлені у післянерестовий період з 10.06.2012 р. по 30.06.2012 р. Для відлову використовували аматорські засоби лову риби: донні фідерні вудки з гачками та годівницями, спінінгові знаряддя з вобл ерами або блеснами. Загальна кількість проаналізованих риб становила: лящ - 15 екз.; плітка - 21 екземпляр; щука - 8 екз.

Кожний екземпляр риби зважували з точність до 0,1 г, визначали основні іхтіологічні проміри пластичних ознак згідно стандартної методики (Правдин, 1966). Середня маса проаналізованих екземплярів складала: лящ - 264 г (185-350 г); плітка - 98 г (75-128 г); щука - 425 г (330-620 г). З кожної особини відбирали зразки м’язової тканини, печінку та зябра. Зразки тканини зважували, розміщували у скляні стакани та висушували при температурі 95 оС протягом однієї доби до постійної повітряно-сухої маси. Висушені зразки зважували з точність 0,001 г та заливали 5 мл 56% азотної кислоти (Укрреахим, "хч"). Через 2-3 доби зразки з кислотою нагрівали на піщані бані з поступовим додаванням по краплям 35% перекису водню (Укрреахим, "фарм"). Після розчинення зразків нагрів продовжували до просвітління розчину, який потім охолоджували та розводили дистильованою водою до 10 мл.

Визначення концентрації важких металів проводили на базі Лабораторії фізико-хімічних методів досліджень кафедри біохімії ННЦ "Інститут біології" за допомогою атомно-адсорбційного спектрофотометру С115-М1 (SELMI, Україна). Аналіз здійснювали шляхом безпосереднього введення рідкої проби у полум’я ацетилен-повітря. Для компенсації неселективного поглинання полум’я використовували дейтерієвий коректор фону [10, 23]. Реєстрацію аналітичних показників проводили за допомогою комп’ютерно-аналітичного комплексу КАС-101. Було визначено концентрацію 9-ти важких металів: Cu, Cd, Zn, Ni, Co, Fe, Mn, Cr, Pb. Вміст металів у зразках розраховували у мг/кг маси сирої (живої) речовини.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...