Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та обліку спеціальних природоохоронних розділів при створенні передпроектної, проектно-планової та проектно-кошторисної документації.
Всебічний екологічний аналіз та правильна, достовірна експертна оцінка проектів споруджуваних господарських об’єктів, комплексів та систем набувають принципово важливого значення, оскільки «людські проекти», що не враховують закони природи, приносять чимало лиха.
Важлива роль серед ефективних заходів протидії цьому належить екологічній експертизі.
Необхідність та процедура проведення екологічної експертизи визначені природоохоронним законодавством України. Здійснюється вона на підставі закону України «Про екологічну експертизу» (1995 рік).
Тривалий час екологічна експертиза розвивалась переважно як засіб нормативного відвернення екологічно несприятливих наслідків при будівництві народногосподарських об’єктів, тобто формувалась на нормативній методології, і завдання її зводилося до перевірки об’єкта, зіставлення запроектованих показників з чинними нормативно-правовими критеріями та наступним узагальненням і формулюванням висновків обов’язкового характеру, які ґрунтувались не на законодавчих актах, а на стандартах, будівельних і санітарних нормах, методичних вказівках і рекомендаціях.
Екологічна експертиза – вид науковопрактичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів та об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності вимогам і нормам законодавства про охорону навколишнього природного середовища , раціональне використання і відтворення природніх ресурсів , забезпечення екологічної безпеки.
Мета екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Об'єктом вивчення є – основні етапи проведення екологічної експертизи.
Предметом вивчення дипломної роботи є дослідження екологічна експертиза агроландшафту Сумської області.
Мета дипломної роботи полягає в проведенні аналізу екологічного стану об`єктів промислового значення Сумської області.
Завдання роботи:
1) Проаналізувати основні аспекти екологічної експертизи агроландшафту.
2) Дати загальну характеристику фізико-кліматичних умов Сумської області.
- Сучасний стан Сумської області
- Основні етапи проведення екологічної експертизи
- Характеристика фізико-кліматичних умов Сумської області
Цікаві статті з розділу
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67
використаних джерел.
Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму,
Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...
Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність
людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального
використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.