Хімічний склад річкових вод

Гранично допустима концентрація натрію у воді -120 мг/л. Калій знаходиться у воді у значно нижчих концентраціях, ніж натрій. Його концентрація у річковій воді зазвичай рідко перевищує 25 мг/л.

Гранично допустима концентрація К+ складає 50 мг/л. Натрій і калій мають важливе значення для живих організмів. Вони відповідають за транспорт поживних речовин на клітинному рівні [18, 89].

Хімічна класифікація природних вод За іонним складом води малих річок України поділяються на 3 класи: клас гідрокарбонатних вод; клас сульфатних вод; клас хлоридних вод. За схемою О.А. Алекіна кожний із цих класів складається із трьох груп - згідно еквівалентному переважанню того чи іншого катіону: кальцію, магнію, або суми натрію та калію. Кожна група також поділяється - на три типи вод, які визначаються відповідним співвідношенням між іонами, в основі якого співвідношення між загальною твердістю та лужністю.

Для зручності класи води позначаються символами гідрокарбонатний -С, сульфатний - S, хлоридний символом СІ. Група води позначається своїм хімічним символом, який розташовується у вигляді степені до символу класу, тип або вид позначається римською цифрою внизу символу класу. Наприклад: ССа- вода карбонатного класу, групи кальцію, третього типу.

Для повноти класифікації річкової води, а згідно неї і річок, Алекін добавив кількісний показники, яким він розділив ріки згідно чотирьох ступенів мінералізації.

За цією схемою більшість малих річок України відносяться до гідрокарбонатного класу і у більшості випадків до групи кальцієвих вод. За величиною мінералізації природні незабруднені води гідрокарбонатного класу відносяться до маломінералізованих (200 і менше мг/л) вод.

У значно меншій мірі розповсюджені води середньої мінералізації (200-500 мг/л). Сильно мінералізовані природні води гідрокарбонатного класу (вище 1000 мг/л) зустрічаються ще в меншій кількості. Річки з водою сульфатного класу порівняно малочисельні. До них відносяться річки Приазов'я і частково Донбасу. Річки хлоридного класу зустрічаються ще рідше. їх води надто мінералізовані - 19000 мг/л і більше.

Біогенні речовини До біогенних належать мінеральні речовини, які найбільш активно беруть участь у життєдіяльності водних організмів. Це перш за все сполуки азоту (NH, , NO) і фосфору (). До біогенних також відносяться сполуки кремнію (HSiО, SiО), заліза (Fe, Fe) та деяких мікроелементів [18, 92].

У природні води біогенні речовини попадають головним чином при розпаді тваринних і рослинних організмів, життєдіяльність яких протікає у водному середовищі, з поверхні водозбору та зі скидними водами. Концентрація біогенних речовин у воді незначна, але саме ці елементи визначають рівень біопродуктивності водних об'єктів і таким чином обумовлюють якість їх води.

З точки зору оцінки якості води для питного водопостачання найбільший інтерес серед сполук азоту викликає нітрат-іон (NO). Його концентрація у воді обмежується граничною величиною 50 мг/л. Однак внаслідок широкого застосування мінеральних добрив в багатьох районах України спостерігається забруднення ґрунтових і поверхневих вод нітратами понад ГДК. Присутність нітратних іонів головним чином зв'язана із процесами в самій водоймі, у першу чергу нітрифікації. Тому збільшення вмісту NO спостерігається в літню пору у період масового відмирання фітопланктону. Високий вміст нітратів в атмосферних опадах. Істотним фактором підвищення вмісту нітратних іонів є стічні води.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт. Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...

Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...