Хімічний склад річкових вод
Гранично допустима концентрація натрію у воді -120 мг/л. Калій знаходиться у воді у значно нижчих концентраціях, ніж натрій. Його концентрація у річковій воді зазвичай рідко перевищує 25 мг/л.
Гранично допустима концентрація К+ складає 50 мг/л. Натрій і калій мають важливе значення для живих організмів. Вони відповідають за транспорт поживних речовин на клітинному рівні [18, 89].
Хімічна класифікація природних вод За іонним складом води малих річок України поділяються на 3 класи: клас гідрокарбонатних вод; клас сульфатних вод; клас хлоридних вод. За схемою О.А. Алекіна кожний із цих класів складається із трьох груп - згідно еквівалентному переважанню того чи іншого катіону: кальцію, магнію, або суми натрію та калію. Кожна група також поділяється - на три типи вод, які визначаються відповідним співвідношенням між іонами, в основі якого співвідношення між загальною твердістю та лужністю.
Для зручності класи води позначаються символами гідрокарбонатний -С, сульфатний - S, хлоридний символом СІ. Група води позначається своїм хімічним символом, який розташовується у вигляді степені до символу класу, тип або вид позначається римською цифрою внизу символу класу. Наприклад: ССа- вода карбонатного класу, групи кальцію, третього типу.
Для повноти класифікації річкової води, а згідно неї і річок, Алекін добавив кількісний показники, яким він розділив ріки згідно чотирьох ступенів мінералізації.
За цією схемою більшість малих річок України відносяться до гідрокарбонатного класу і у більшості випадків до групи кальцієвих вод. За величиною мінералізації природні незабруднені води гідрокарбонатного класу відносяться до маломінералізованих (200 і менше мг/л) вод.
У значно меншій мірі розповсюджені води середньої мінералізації (200-500 мг/л). Сильно мінералізовані природні води гідрокарбонатного класу (вище 1000 мг/л) зустрічаються ще в меншій кількості. Річки з водою сульфатного класу порівняно малочисельні. До них відносяться річки Приазов'я і частково Донбасу. Річки хлоридного класу зустрічаються ще рідше. їх води надто мінералізовані - 19000 мг/л і більше.
Біогенні речовини До біогенних належать мінеральні речовини, які найбільш активно беруть участь у життєдіяльності водних організмів. Це перш за все сполуки азоту (NH,
, NO
) і фосфору (
). До біогенних також відносяться сполуки кремнію (HSiО
, SiО
), заліза (Fe
, Fe
) та деяких мікроелементів [18, 92].
У природні води біогенні речовини попадають головним чином при розпаді тваринних і рослинних організмів, життєдіяльність яких протікає у водному середовищі, з поверхні водозбору та зі скидними водами. Концентрація біогенних речовин у воді незначна, але саме ці елементи визначають рівень біопродуктивності водних об'єктів і таким чином обумовлюють якість їх води.
З точки зору оцінки якості води для питного водопостачання найбільший інтерес серед сполук азоту викликає нітрат-іон (NO). Його концентрація у воді обмежується граничною величиною 50 мг/л. Однак внаслідок широкого застосування мінеральних добрив в багатьох районах України спостерігається забруднення ґрунтових і поверхневих вод нітратами понад ГДК. Присутність нітратних іонів головним чином зв'язана із процесами в самій водоймі, у першу чергу нітрифікації. Тому збільшення вмісту NO
спостерігається в літню пору у період масового відмирання фітопланктону. Високий вміст нітратів в атмосферних опадах. Істотним фактором підвищення вмісту нітратних іонів є стічні води.
Цікаві статті з розділу
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна
є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним
потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48
мільйонів осіб. На території У ...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...