Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області

Оцінка гідроекологічного стану ґрунтового покриву складових системи «поле - лісова смуга - ставочок ГТС - гирло балки» та донних відкладень водосховища за водно-фізичними властивостями показала, що водопроникність ґрунту поля незадовільна, ставочку гідротехнічної споруди задовільна, а лісової смуги найкраща. Внаслідок низької водопроникності ґрунту на полі під час зливових опадів вода не всмоктується в ґрунт, а стікає по схилах, викликаючи процеси водної ерозії.

Ґрунт орного горизонту поля має підвищену об’ємну щільність: 1,4 г/см3 у шарі 0-10 см, 1,5 г/см3 у шарі 10-20 см, 1,3 г/см3 у шарі 20-30 см. Об’ємна щільність шару 0-10 см ґрунту лісосмуги становить 1,14 гр/см3, ставочку ГТС - 1,24 г/см3, гирла балки - 1,25 г/см3. Визначено, що в шарі 20-30 см ґрунт поля переущільнений.

Згідно з результатами сухого і мокрого розсівів структурно-агрегатного аналізу ґрунту простежуються деякі закономірності пересування ґрунтових фракцій різного розміру. Відбувається перенесення по гідрографічній мережі з поля до гирла балки агрономічно цінних агрегатів. На полі їх вміст становить більше 80 %, у лісосмузі їхня кількість зменшується до 62 %, у ставочку ГТС збільшується до 81 % і максимального значення сягає в гирлі балки - 88 %. Водночас простежується поступове зменшення вмісту агрегатів >10 мм - близько 36 % у лісовій смузі, 14 % у ставочку ГТС і близько 8 % у гирлі балки. Крупніші за розмірами фракції поступово затримуються, а менші активніше пересуваються по складових гідрографічної мережі. За результатами структурного аналізу мулу водосховища, яке є кінцевою ланкою в досліджуваному нами гідрографічному ланцюзі, вміст агрегатів <0,25 мм до глибини 50 см становить переважну більшість 61-65 %.

За результатами мікроагрегатного аналізу частка мулуватої фракції <0,001 мм, яка має велике значення в створенні ґрунтової родючості, великий вміст гумусу й елементів зольного та азотного живлення рослин, є найбільшою в мулі водосховища. Розподіл мулуватих фракцій по складових гідрографічної мережі є таким - на полі їх менше, ніж у ставочку ГТС, у гирлі балки їхня кількість зменшується, а у донних відкладеннях вона зростає за всіма глибинами. Більший вміст мулуватих фракцій в ставочку, ніж у гирлі балки зумовлений функціонуванням гідротехнічних споруд, які стримують рух водних потоків. В гирлі балки, навпаки, перешкод для руху водно-ґрунтових потоків немає, і вони без перешкод потрапляють в місця зниження рельєфу, в т.ч. на дно водосховища.

За співвідношенням вмісту водотривких агрегатів розміром <0,25 мм мулу водосховища та ґрунту поля з’являється можливість визначити кількість ґрунту, що зрушена ерозією. Коефіцієнт співвідношення зазначеної фракції становить 1,8, середньобагаторічні втрати ґрунту на водозборі водосховища - 2,6 т/га. Закономірно припустити, що середньорічні втрати ґрунту з орних земель значної водозбірної площі водоймища будуть перевищувати визначений показник і щонайменше становитимуть 4,7 т/га. Це пояснюється тим, що не весь ґрунт, який вимивається з сільськогосподарських угідь, транспортується водними потоками на дно водосховища. Значна частина затримується в структурних частинах гідрографічної мережі - на днищах балок, в прибалкових і протияружних лісових смугах, у ставочках гідротехнічних споруд тощо.

Визначено відмінності накопичення снігового покриву в різних точках досліджуваної системи. Висота снігового покриву на полі під час замірів варіювала в межах 2-12 см, у лісовій смузі - 4-9 см, ставочку ГТС - 8-14 см, в гирлі балки виявилася найменшою - 5-7 см. Запаси вологи в снігу на полі - 35-38 м3/га, в лісовій смузі - 36-39 м3/га, в ставочку ГТС - 40-45 м3/га, в гирлі балки - 20-21 м3/га. Таким чином, гідротехнічні споруди виконують одну з головних функцій - затримання та накопичення вологи.

Цікаві статті з розділу

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу
Актуальність роботи . Останніми роками, у зв’язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, незавершеністю формування національної політики та законодавст ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...