Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області
Встановлена кореляційна залежність врожайності сільськогосподарських культур від метеорологічних факторів, фізичних і хімічних властивостей ґрунту, розроблено відповідні прогнозні математико-статистичні моделі.
На врожайність озимої пшениці впливають кількість опадів червня, вересня, травня; озимого жита - кількість опадів червня, вересня, температури квітня; ячменю - кількість опадів травня, червня, температури червня; вівса - кількість опадів червня, травня, сума опадів з жовтня до березня; проса - кількість опадів червня, квітня, суми опадів з жовтня по березень; кукурудзи - кількість опадів червня, липня і серпня (табл. 2); гречки - кількість опадів червня, травня, гідротермічний коефіцієнт; соняшнику - кількість опадів травня, гідротермічний коефіцієнт, температура червня.
Математична модель залежності врожайності культури від метеорологічних факторів у загальному виді має вигляд:
Таблиця 2 - Багатофакторна математико-статистична модель урожайності кукурудзи
Фактор |
Рівняння функції фактора |
Коефіцієнт множинної кореляції | |
кількість опадів червня | |||
кількість опадів липня | |||
кількість опадів серпня |
Встановлено, що зі збільшенням кількості опадів червня врожайність кукурудзи підвищується (рис. 1. а). Прогнозована максимальна врожайність (31,7 ц/га) можлива при кількості опадів червня 114,9 мм. Зі збільшенням кількості опадів у липні спостерігається підвищення показників врожайності кукурудзи, рослини ефективно використовують опади, бо відбувається налив зерна (рис. 1. б). Зі збільшенням кількості опадів серпня врожайність поступово знижується (рис. 1. в).
а
б
в
Рисунок 1 - Розрахункова залежність врожайності кукурудзи від опадів червня (а), зв'язок врожайності з опадами липня (б) та серпня (б) в коефіцієнтному вигляді
Визначено, що на врожайність озимої пшениці та соняшника окрім вмісту поживних елементів впливають такі властивості ґрунтів, як потужність гумусового горизонту, похил схилу, рН. Встановлено, що зі збільшенням гумусового горизонту та вмісту азоту, калію, фосфору в орному шарі врожайність збільшується. Зворотна тенденція встановлена за залежністю врожайності від похилу схилу.
Виявлена циклічна динаміка врожайності сільськогосподарських культур за 36-ти річний період. Так для озимої пшениці, озимого жита, вівса, проса, кукурудзи, гречки характерні коливальні цикли тривалістю 13-18 років (рис. 2). Порівняння графіків врожайності культур з графіком коливань метеорологічних факторів показало, що коливальні цикли врожайності культур співпадають із циклом опадів червня. За графіком опадів червня спостерігається така ж закономірність, як за врожайністю - коливальні цикли становлять 16 років, максимуми були у 1973, 1989 та у 2005 рр. (рис. 3).
Цікаві статті з розділу
Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало
учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських
культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...
Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас
явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або
послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно
записувана са ...
Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене
вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з
природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...