Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області
Коливальні цикли врожайності сільськогосподарських культур і кількості опадів червня як найвпливовішого фактора, а також останній максимум циклів (2003-2005 рр.) дозволяють прогнозувати наступну ситуацію. У найближчі роки, приблизно до 2016-2020 рр. в цілому очікується негативний тренд кількості опадів і, відповідно, врожайності культур. За динамікою врожайності ячменю і соняшнику та кількості опадів травня передбачається несприятлива ситуація. Прогнозується тренд зменшення кількості опадів травня, що призведе до зниження врожайності ячменю та соняшнику.
а
б
в
Рисунок 2 - Динаміка врожайності озимої пшениці та озимого жита (а), проса та вівса (б), гречки та кукурудзи (в) у СТОВ «Оріон» за період з 1971 до 2006 рр.
Оцінка еколого-агрохімічного стану ґрунтів орних земель досліджуваного господарства показала, що за період між 1987 та 2012 рр. в них спостерігається від’ємний баланс гумусу, азоту, що легко гідролізується та обмінного калію. Так, середні значення вмісту гумусу зменшились на 0,76 % (17,5 %) - з 4,34 % в 1987 р. до 3,58 % в 2012 р.; азоту - на 13,1 мг/кг (12,5 %) - з 104,7 до 64,6 мг/кг; обмінного калію - на 22,89 мг/кг (15,07 %) - з 151,89 до 129 мг/кг.
Рисунок 3 - Динаміка кількості опадів червня по Біловодській метеостанції за 1971-2006 рр.
Спостерігається скорочення площ орних земель з більш високим та збільшення площ орних земель із меншим рівнем забезпеченості ґрунту поживними елементами за період між 1987 та 2004 рр. За 17-ти річний період площа орних земель з низьким вмістом гумусу збільшилася на 380,3 га (11 %) (рис. 4. а), з низьким вмістом азоту - на 1427,1 га (41,4 %) (рис. 4. б), з середнім рівнем вмісту фосфору - на 1124,9 га (32,6 %) (рис. 5. а), з підвищеним вмістом калію - на 1211,3 га (35,2 %), з середнім вмістом калію - на 1486,6 га (43,1 %) (рис. 5 б).
а
б
Рисунок 4 - Зміна площ орних земель за вмістом гумусу (а) та азоту (б)
за 1987 р. та 2004 р.
а
б
Рисунок 5 - Зміна площ орних земель за вмістом фосфору (а) та калію (б) за 1987 р. та 2004 р.
Вміст рухомих форм цинку та свинцю не виходить за межу гранично допустимої концентрації та знаходиться на рівні фонового зонального вмісту, екологічна ситуація благополучна. Перевищує ГДК у 1,5-2 рази вміст рухомих форм міді (3,9-6,3 мг/кг), екологічна ситуація на більшості земель передкризова. Вміст марганцю (227-462 мг/кг) перевищує ГДК в 2-4 рази, на всій досліджуваній території кризова екологічна ситуація.
У четвертому розділі «Оцінка екологічного стану агроландшафтів за ступенем прояву процесів деградації ґрунтового покриву та практичні заходи щодо його полішення» визначена багаторічна інтенсивність ерозійних процесів та запропоновані заходи щодо підвищення екологічної стійкості агроландшафтів.
Інтенсивність ерозійних процесів та середньобагаторічні втрати ґрунту визначали за відкладеннями ґрунту на дні Марківського водосховища та в ставочках гідротехнічних споруд. Строк експлуатації водосховища 39 років, ГТС - 38 років.
Цікаві статті з розділу
Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в
атмосфері
Максимальне
значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної
суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при
несприятливих метеорол ...
Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані
в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях
промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.