Природні умови розвитку лісових екосистем регіону

1 Місцезнаходження та значення регіону досліджень. Геологія, рельєф та гідрологічні умови

Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, у басейні середньої течії Дніпра, який ділить її майже навпіл, знаходиться у лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. За фізико-географічним районуванням регіон досліджень входить у Дніпро-Тясминський фізико-географічний район, це центрально-придніпровська височинна область Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Він має велику наукову, ресурсну, природоохоронну, культурно-соціальну, історичну та господарську цінність.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення області становить 338,2 тис. га (16,2% території області), показник розораності земель досягає 61,3%. Область має порівняно низький рівень заповідності (1,9% території області) та нерівномірне просторове розміщення територій та об’єктів ПЗФ [2]. На землях лісогосподарського призначення Черкаського обласного управління лісового господарства знаходиться 124 заповідні об’єкти, які займають площу понад 13 тис. га.

Основна увага досліджень приділена лісовому масиву «Черкаський бір

» (ЧБ), який є одним з найвідоміших в Україні пристепових борів, пам’ятником природи (рис. 3.1). Це найбільший у нашій країні острівний масив Pіnus sylvestrіs L. природного походження, що зберігся до наших днів на південній межі ареалу цього виду [2, 26, 36]. Він знаходиться на правому березі р. Дніпра, перетвореному у цьому місці у Кременчуцьке водосховище (ВСХ), навколо м. Черкаси, у межах другої піщаної (борової) тераси Дніпра, що залягає на 8-10 м вище над лучною терасою. З півночі на південь територія лісового масиву простяглася на 40 км, із заходу на схід - на 30 км та охоплює майже 30 км узбережної смуги вгору по течії Дніпра і простягається на південний захід області на 130 км. У давнину це був піщаний острів між двома руслами Дніпра (зараз одне з них - р. Ірдинь, інше - р. Тясмин), що іменувався в давнину Артанія [36]. Площа ЧБ станом на 2006 р. - 41,7 тис. га, підпорядковується державному підприємству «Черкаське лісове господарство» (Черкаське ДП-ЛГ). Урочище «Сосновка» на півночі цього лісового масиву межує із зоною міста та на 10 км віддалене від його промислової частини. «Сосновка» та центральна частина ЧБ загальною площею 16,3 тис. га є проектованим національним природним парком, ключовою територією національного рівня (біоцентром) у проекті екологічної мережі України [2]. Біоцентр об’єднує угіддя, зайняті природними або напівприродними мало і середньо порушеними екосистемами.

Рис. 3.1. Розміщення досліджуваних лісових масивів:

- Кременчуцьке водосховище, 2 - промислова зона ЧПА, 3 - абрис ЧБ, 4 - абрис проектованого національного природного парку «Черкаський бір», 5 - абрис Чигиринського соснового масиву (ЧСМ)

У геологічному

відношенні територія дослідження відноситься до Українського кристалічного масиву, який знаходиться поблизу північно-східного краю Південно-Російської кристалічної площі та в області великого розвитку палеогенових відкладів третинного періоду. Докембрійські кристалічні породи знаходяться тут під товстим шаром кори вивітрювання і четвертинних відкладень. Материнські породи різноманітного механічного складу, проте переважають піщані масиви алювіального походження на борових терасах річок, рідше зустрічаються лесовидні суглинки.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...

Екологічна проблема Дніпра
Вода є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на невичерпний дар природи. Однак ...