Природні умови розвитку лісових екосистем регіону

Вплив Кременчуцького ВСХ на зміну вологості й температури повітря виявляється в усі сезони крім періоду льодоставу. Якщо вітри дують із ВСХ, то його вплив може поширюватися у глибину суші на відстань до 10 км. Після створення ВСХ амплітуда коливання середньодобових температур зменшилася з -38 - +39ºС до -24,7 - +31,8ºС. Відбулося зниження середньої температури повітря з 7,5ºС до 7,2ºС. Однак, на підвищення вологості повітря ВСХ впливає більше, ніж колись впливав Дніпро, особливо влітку.

Переважають західні та північно-західні вітри уздовж русла р. Дніпро, з середньою швидкістю 3-8 м/с. Вітровий режим регіону сприяє переносу аеротоксикантів від промислової зони, що у південній частині міста, до лісових масивів: убік ЧСМ - 32,4%, убік ЧБ - 34,5% вітрів на рік. Бризові потоки повітря зменшують конвекційну хмарність і тим самим підвищують імовірність фотохімічних процесів [2].

3 Ґрунти

Грунтотвірними породами ЧБ є кварцеві піски, що утворюють три яруси відкладів різного віку (нижній - флювіогляціальний, середній - давньоалювіальний, верхній - еоловий) із суглинками та глинистими прошарками різної потужності. Піски ЧБ, на відміну від алювіальних пісків верхнього Дніпра, пилуваті та дрібнопилуваті, із значним (до 40%) вмістом збагаченої алюмосилікатами пилуватої фракції (діаметр - 0,1-0,01 мм). Наявність цієї фракції забезпечує певний вміст у цих пісках елементів живлення. Для них характерна шаруватість, яка простежується вже з глибини 0,5-1,0 м. Це й зумовлює високу продуктивність деревостанів ЧБ - найвищу для лісів, що зростають на піщаних ґрунтах (переважно Іа і Іб бонітету).

Друга мікрозона характеризується здебільшого дерново-середньопідзолистими глинисто-піщаними ґрунтами, які зайняті угрупованнями соснових лісів орлякових та злакових, що чергуються. Вони займають переважно свіжі місцезростання (В2-С2) і формують свіжі дубово-соснові субори.

За даними лісовпорядкування 2003 р. та В.В.Лаврова [26], найрозповсюдженішими в ЧБ ґрунтами є свіжі дернові і дерново-підзолисті, середньо розвинені піщані та глинисто-піщані, супіщані. Лісорослинні умови ЧБ - це, здебільшого, свіжі субори (В2) - перша (надлугова) і друга борова тераси. Досліджувані соснові ліси поширені на древньо-алювіальних і водно-льодовикових пісках другої тераси Дніпра.

4 Рослинність

Згідно з геоботанічним районуванням, територію ЧБ відносять до Черкасько-Чигиринського геоботанічного округу Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області на Черкасько-Чигиринській боровій терасовій ділянці з дубово-сосновими і сосновими та грабово-дубовими лісами і терасовими варіантами лучних степів та евтрофних боліт. Ця територія є цінною природною спадщиною. Тут збереглися старі насадження листяних і хвойних лісів, піщані комплекси, болота, луки та водна рослинність. Акумулятивні типи екосистем (болота, луки) межують з денудативними (борова тераса), що й визначає оригінальність регіону.

У ЧБ переважають дубово-соснові ліси з незначною часткою грабово-дубово-соснових і соснових лісів. В них унікально поєднуються бореальний, неморальний, болотний та лучно-степовий флористичні комплекси рослин. На цій території поширено 21 синтаксон із Зеленої книги України і більшість раритетних біотопів району досліджень.

Цікаві статті з розділу

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...

Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...