Алгоритм фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів та оцінка потенційної екологічної небезпеки для елементів екосистеми при використанні цього гербіциду

Окрім цього, необхідним є розробка заходів, направлених на підвищення ефективності гербіцидів на основі трифлураліну з одночасним запобіганням або зниженням їх впливу на довкілля й людину. Доцільним є удосконалення асортименту й препаративних форм гербіцидів, технологій їх використання, розвиток альтернативних (нехімічних) методів захисту рослин, розробка і впровадження інтегрованих систем захисту лікарських рослин в даних умовах. Перспективні заходи повинні також передбачати також розробку шляхів і методів зниження рівнів забруднення об’єктів агрофітоценозів (ґрунтів, скидних і дренажних вод і т.д.), що задіяні в «гербіцидних» технологіях вирощування лікарських рослин. Це також стосується лікарської сировини, забрудненої залишками трифлураліну.

Необхідною передумовою успішності впровадження фіторемедіаційних технологій є детальне обґрунтування процесу утилізації забрудненої біомаси рослин-ремедіаторів трифлураліну. Відомо, що спосіб утилізації залежить від властивостей ксенобіотика, що було накопичено рослиною.

Нині в світовій практиці успішно застосовують кілька способів утилізації рослин-ремедіаторів токсикантів, зокрема спалювання та компостування [27, 78].

Спалювання забрудненої фітомаси рослин-ремедіаторів як небезпечних відходів у плазменних печах при температурі близько 4000 0С унеможливлює утворення токсичних продуктів згорання. Це практично ідеальний спосіб, проте, на жаль, в Україні не має технічних можливостей для проведення утилізації забрудненої ксенобіотиками рослинної фітомаси таким способом.

Компостування забрудненого пестицидами ґрунту та біомаси рослин також є доволі привабливим при впровадженні фіторемедіаційних технологій. Це біохімічний процес, який протікає у контрольованих умовах та призначений для перетворення органічних твердих відходів у стабільний, гумусоподібний стан. Існує два види компостування: аеробний, що передбачає забезпечення компостної маси киснем (створення окислювальних умов процесу розкладу токсиканту), та анаеробний, при якому компостування відбувається без доступу кисню (відновлювальний характер процесу). Важливу роль при цьому відіграє правильний підбір температурного режиму, вологості, кислотності середовища, складу поживних речовин, а також наявність підживлення у вигляді мінеральних добрив.

Анаеробне компостування можна проводити в спеціальних бетонних ямах або траншеях з гідроізоляцією, які заповнюють компостною масою (поживний субстрат, ґрунт, пестициди та мінеральне підживлення, можливо, додаткове внесення відходів тваринного походження) з наступним заливанням водою. Кислотність середовища підтримують у межах рН 6-8, використовуючи за необхідності вапнування ґрунтів.

Відомо, що розкладання трефлану в ґрунті, в аеробних чи анаеробних умовах, у ході розкладання відбувається деалкілування замісників при атомі аміногрупи, відновлення нітрогруп та подальший розклад з розщепленням бензольного кільця. Період напіврозпаду залежить від типу ґрунту й умов навколишнього середовища й може складати від 25-ти до 289-ти днів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі розширено сучасні теоретичні уявлення про закономірності накопичення та розподілу трифлураліну в ґрунті та органах рослин;

2. Згідно отриманих даних, проаналізовано міграційну здатність та розподіл трифлураліну в ґрунті (чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий);

3. Встановлено, що в надземних та підземних органах лікарських рослин відбувалось накопичення трифлураліну, значні концентрації було виявлено у частинах рослин, що призначені для лікарської промисловості;

4. Визначено перевищення рівня ГДК трифлураліну на ґрунтах, де його застосовували протягом останніх декількох років;

. Проведено вегетаційні досліди з метою пошуку рослин - перспективних ремедіаторів для ґрунтів, забруднених трифлураліном, в результаті яких виявлено, що всі досліджувані види рослин (Cucurbita pepo L., Phaseolus vulgaris L., Helianthus annuus L., Medicago sativa L., Glycine max L.) проявили досить високу здатність до накопичення трифлураліну з забрудненого ґрунту, чим сприяли значному його очищенню.

Цікаві статті з розділу

Харчові ресурси Землі
Харчові ресурси - основа життя для людини. Людина успішно вміє створювати і збільшувати для себе запаси їжі. Історія людства - пошук усе нових і нових харчових ресурсів. Сотні тисяч років пе ...

Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...

Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої ...