Алгоритм фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів та оцінка потенційної екологічної небезпеки для елементів екосистеми при використанні цього гербіциду

В рослинах гербіциди на основі трифлураліну, як і більшість інших пестицидів, проходять декілька етапів перетворення (Д.І. Чканіков, 1981):

· перший етап (гідроліз, окислення, відновлення та інші хімічні перетворення, що призводять до зміни активності);

· другий етап (кон’югація гербіциду і первинних продуктів його метаболізму з вуглеводами, амінокислотами та іншими сполуками з послідуючою локалізацією продуктів кон’югації);

· третій етап (полімеризація та інші процеси перетворення метаболітів, що призводить до утворення нерозчинних продуктів).

Проблема токсичної післядії гербіцидів на основі трифлураліну при вирощуванні лікарських рослин займає особливе місце серед еколого-токсикологічних проблем, яка охоплює одразу два найбільш важливих елементів агрофітоценозів - ґрунт і культурну рослину.

Розроблено алгоритм поводження з ґрунтами, багаторічно забрудненими гербіцидами на основі трифлураліну на прикладі полів, призначених для вирощування сировини для лікарської промисловості.

Першочергово, необхідним вважаємо проведення моніторингових досліджень на територіях з забрудненими гербіцидами на основі трифлураліну ґрунтами та оцінка ступеню фітотоксичності таких ґрунтів для перспективних рослин-ремедіаторів. Необхідним є виявлення джерел і шляхів надходження ксенобіотику в ґрунт та детальне вивчення процесів його міграції ґрунтовим профілем. Детальне вивчення подальших шляхів поширення трифлураліну в довкіллі й розробка механізмів попередження забруднення біопродукції залишками гербіциду. Враховуючи високу токсичність для водної біоти гербіцидів на основі трифлураліну, доцільним є проведення оцінки ймовірності забруднення водних джерел залишками гербіциду й визначення ступеню впливу ксенобіотика на водну біоту.

З цією метою, пропонуємо проводити наступний комплекс заходів:

1. Екотоксикологічне обстеження території, багаторічно забрудненої трифлураліном;

2. Визначення обсягів та ступеню забруднення ґрунтового покриву;

. Оцінка глибини забруднення ґрунтового шару;

. Визначення рН ґрунту та вмісту гумусу;

. Визначення необхідності внесення добрив та розпушення ґрунтового шару;

. Визначення фітотоксичності ґрунту для потенційних рослин-ремедіаторів;

. Висів обраних для даного ґрунту рослин-накопичувачів трифлураліну;

. Збір та утилізація забрудненої фітомаси рослин-ремедіаторів у кінці вегетаційного періоду;

. Оцінка впливу забруднення ґрунту на кінцеву продукцію - сировину для лікарської промисловості.

При проведенні обстеження забрудненої трифлураліном території, доцільним є детальне вивчення сівозміни, історії застосування засобів агрохімічного захисту протягом останніх років, кратності обробок та норм внесення препарату на даному полі.

Подальші дії мають бути направлені на оцінку міграційної здатності трифлураліну ґрунтовим профілем та ймовірності забруднення ґрунтових й підземних вод. Це особливо важливо, враховуючи високу токсичність трифлураліну для водної біоти.

Визначення фізичного й хімічного складу ґрунту, зокрема рН ґрунту та вмісту гумусу, є необхідним кроком в оцінці швидкості й ступеня розкладання трифлураліну, що залежать від цього. Також на швидкість розкладання гербіцидів на основі трифлураліну впливає температура й вологість навколишнього середовища, що необхідно враховувати.

Охорона агроценозів лікарських рослин та їх рослинної продукції від забруднення гербіцидами на основі трифлураліну. Практика використання гербіцидів на основі трифлураліну в лікарському рослинництві, вивчення їх дії та післядії на довкілля довели, що в сучасних умовах природоохоронні заходи повинні стати невід’ємною частиною стратегії і тактики хімічного захисту рослин. Заходи з метою попередження й зниження впливу на агрофітоценози, повинні бути комплексними, починаючи з транспортування гербіцидів на місце використання й закінчуючи токсиколого-гігієнічною оцінкою сировини для лікарської промисловості. Необхідним є суворе дотримання правил транспортування і зберігання препаратів на основі трифлураліну, регламентів і технології їх використання, правильно обирати строки і способи обробок, прискіпливо контролювати накопичення залишкових кількостей гербіциду в об’єктах агрофітоценозу і сировині для лікарської промисловості, використовуючи сучасні, відкалібровані й достатньо чутливі прилади.

Цікаві статті з розділу

Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування екосистеми, обгрунтовано ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...

Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...