Алгоритм фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів та оцінка потенційної екологічної небезпеки для елементів екосистеми при використанні цього гербіциду

Насьогодні вирощування сільськогосподарських рослин, в тому числі й лікарських, неможливе без застосування засобів агрохімії. Проблема наявності залишкових кількостей пестицидів у довкіллі багатопланова, що зумовлено фізико-хімічними і токсиколого-гігієнічними характеристиками пестицидів, особливостями їх поведінки, що залежить не тільки від властивостей самих препаратів, але і від природних факторів, можливості комплексного внесення пестицидів різного функціонального призначення (боротьба з шкідниками, хворобами рослин і бур’янами на одних і тих самих площах). Ця проблема може бути успішно вирішеною тільки завдяки спільним зусиллям вчених і практиків, що займаються питаннями захисту рослин, екології, гігієни, агрономії та інших суміжних галузей, на основі широкого кола досліджень, розробок, організаційних і практичних заходів, направлених на ефективне використання засобів хімічного захисту рослин при мінімальному їх впливі на організм людини та довкілля. Тому, особливої актуальності набуває проблема моніторингу залишків пестицидів у системі ґрунт-рослина і пошук шляхів очищення забруднених ґрунтів. Багаторічне забруднення сільськогосподарських угідь ксенобіотиками в Україні призвело до необхідності розробки наукових підходів до їх ремедіації. В даний час у світовій практиці охорони навколишнього природного середовища активно розвиваються фіто-ремедіаційні технології очищення ґрунтів - економічно ефективні та екологічно безпечні, що ґрунтуються на фізіологічній здатності рослин накопичувати ксенобіотики з подальшою їх деструкцією (Schnoor, 1995; Newman at all, 1998; Rock, 2003; Green, Hoffnagle, 2004). Пошуку стійких до пестицидного навантаження видів рослин присвячені роботи багатьох зарубіжних учених (Bell, 1992; Zeeb, 2005; White, 2000). В останні роки цим питанням приділяється багато уваги і в нашій країні (С.Д. Мельничук, В.Й. Лоханська, Л.І. Моклячук, О.А. Слободенюк).

В Україні протягом останніх десятиріч для агрохімічного захисту посівів лікарських рослин від бур’янів дозволено використання лише гербіцидів на основі трифлураліну (трефлан, трифлурекс) (Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2010 рік). Згідно діючих нормативів (ДержСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001) наявність будь-якої кількості гербіциду в сировині для лікарської промисловості заборонено. Тому метою нашої роботи було проведення моніторингу залишкових кількостей трифлураліну у системі ґрунт - рослина та розробка способів ремедіації забруднених ґрунтів з використанням стійких до дії трифлураліну видів рослин.

Для досягнення поставленої мети проведено оцінку міграційної здатності та розподілу трифлураліну у ґрунті (чорноземі малогумусному легкосуглинковому) в зв’язку з його міграційною здатністю. Було досліджено процеси накопичення трифлураліну надземними і підземними органами лікарських рослин. Визначено потенційну екологічну небезпеку від застосування гербіциду трефлан для елементів екосистеми і організму людини. Проведено пошук рослин-ремедіаторів трифлураліну й оцінено інтенсивність стресового навантаження на культурні види рослин при застосуванні гербіцидів на основі трифлураліну. За результатами проведеної роботи, обґрунтувати екологічно безпечний метод відновлення забруднених трифлураліном ґрунтів для вирощування лікарських рослин.

Об’єктом дослідження була міграція залишків гербіцидів на основі трифлураліну у системі ґрунт - лікарські рослини та фіторемедіація забруднених ґрунтів. Предметом - вплив гербіцидів на основі трифлураліну на ґрунтову систему та лікарські рослини.

При виконанні дисертаційної роботи застосовували такі методи, як інформаційно-бібліографічний, польовий, лабораторний, вегетаційний, статистичний.

Цікаві статті з розділу

Поняття про біосферу та атмосферу
Найхарактернішою істотною рисою планети Земля є існування на ній життя. Усю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що перебуває в постійному обміні речовиною і енергією ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Екологічні проблеми озера Сасик
Тема мого дослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин ...